Підвищення ефективності удобрення шляхом сумісного внесення органо-мінеральних і бактеріальних добрив
Виходячи з робіт видатних академіків і вчених, які свідчать про стимулюючу дію мікроорганізмів на проростання насіння та їх роль у живленні рослин, нами проведено ряд досліджень, спрямованих на підвищення ефективності рядкового удобрення.
Вплив на схожість і енергію проростання насіння
Для виявлення впливу сумісного внесення добрив у рядки та бактеріального добрива на схожість і енергію проростання насіння був закладений дослід з озимою та ярою пшеницею. Спостереження показали, що обробка насіння пшениці (сорти №1 і №2) фосфоробактерином у ґрунтовій культурі підвищує енергію проростання на 3–9% і польову схожість на 5–13%.
Вплив на розвиток кореневої системи
Для вивчення впливу поєднання гранульованого гумату калію з фосфоробактерином на розвиток кореневої системи озимої та ярої пшениці були закладені вегетаційні та лізиметричні досліди. Багаторазова відмивка кореневої системи показала, що одночасне внесення добрив позитивно позначається на розвитку кореневої системи, особливо на початку росту, зі збереженням ефекту на більш пізніх стадіях розвитку рослин.
Сумісне внесення гумату калію і фосфоробактерину викликало інтенсивний ріст первинних корінців ярої та озимої пшениці в довжину. Це поєднання сприяло утворенню більшої кількості первинних і вторинних корінців при подальшому рості рослин. Наприклад, при відмиванні кореневої системи ярої пшениці у фазі виходу в трубку встановлено, що на варіанті з одним гуматом калію загальна кількість коренів у 100 рослин становила 730 для сорту №1, а за рахунок внесення фосфоробактерину вона збільшилася на 163. Для сорту №2 прибавка склала 396 коренів.
При осінній відмивці кореневої системи озимої пшениці у фазі трьох повних листків виявлено, що внесення гумату калію збільшило загальну масу коренів на 27% порівняно з незадобреним варіантом, а додавання фосфоробактерину збільшило масу коренів на 211%. Це відбулося завдяки проникненню коренів у глибші шари ґрунту та охопленню більшого об’єму ґрунту — джерела живлення і вологи.
Вплив на надземну масу і зачаточний колос
Сумісне внесення гумату калію і фосфоробактерину значно збільшило ріст надземної маси. Спостереження за змінами в зачаточному колосі показали, що під впливом гумату калію і фосфоробактерину відбувається більш рання диференціація зачаточного колоса. Це призвело до збільшення числа колосків у колосі, загальної довжини колоса та його озерненості, що сприяло підвищенню врожаю.
Наприклад, фосфоробактерин, внесений спільно з гуматом калію, забезпечив прибавку врожаю зерна у ярої пшениці сорту №1 в середньому за два роки на 14,5% порівняно з варіантом з одним гуматом, а для сорту №2 за три роки — на 13,9%. Аналогічні результати отримані для озимої пшениці (див. таблицю 12).
Врожайність озимої пшениці
Результати обліку врожаю з шести дослідів представлені в таблиці нижче.
Таблиця 12. Ефективність сумісного внесення гумату калію і фосфоробактерину на врожай зерна озимої пшениці
| Схема досліду | Дослідне поле №1 (середнє за 2013–2014 рр.) | Дослідне поле №2 (2015 р.) | Дослідне поле №3 (середнє за 2016–2017 рр.) | Дослідне поле №4 (2018 р.) | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | |||||||||
| ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | |||||
| Без добрив | 31,7 | — | — | — | 23,0 | — | — | — | 14,6 | — | — | — | 16,05 | — | — | — |
| Гумат калію | 33,8 | 2,1 | 4,4 | 42 | 24,5 | 1,5 | 6,5 | 30 | 15,5 | 0,9 | 6,1 | 18,0 | 19,81 | 2,6 | 16,2 | 52 |
| Гумат калію + фосфоробактерин | 35,4 | 3,7 | 11,6 | 74 | 29,0 | 6,0 | 26,8 | 120 | 17,4 | 2,8 | 19,1 | 56,0 | 22,88 | 6,38 | 39,8 | 127 |
| Фосфоробактерин | 34,4 | 2,7 | 7,5 | — | 27,4 | 4,7 | 20,4 | — | 15,3 | 0,7 | 4,8 | — | 19,81 | 2,6 | 16,2 | — |
Примітки:
- На дослідному полі №1 озима пшениця вирощувалася на удобреному пару. P досліду: 2013 р. — 1,07%, 2014 р. — 1,36%.
- У дослідному полі №3 озима пшениця вирощувалася по незапареному пару. Дослід закладений в одній повторності з обліковою площею ділянки 5 га.
- У дослідному полі №2 досліди в 2015 р. проводилися по стерньовому попереднику, що йде по удобреному пару, в одній повторності з обліковою площею ділянки 1 га.
- У дослідному полі №4 озима пшениця висівалася по стерньовому незапареному попереднику в одній повторності при площі ділянки 1 га.
Фосфоробактерин, внесений у рядки, підвищує ефективність препаратів Agro.Bio і бактеріальних добрив, що є ефективним способом їх використання. Прибавка врожаю зерна на одиницю добрива (P₂O₅) при внесенні фосфоробактерину була більш ніж удвічі вищою порівняно з варіантом без фосфоробактерину.
Ефективність органо-мінеральних добрив з фосфоробактерином
Фосфоробактерин, внесений спільно з нашими препаратами, підвищує їх ефективність. Для ярої пшениці сорту №1 в середньому за два роки фосфоробактерин, внесений з продукцією від Agro.Bio з гною-сипцю і гумату, збільшив урожай зерна на 3,3%, а з добривами зі свіжого гною — на 6,3% порівняно з добривами без фосфоробактерину.
Досліди з озимою пшеницею, проведені протягом п’яти років, підтверджують ефективність сумісного внесення гуматів і бактеріальних добрив (див. таблицю 13). Найвищі прибавки врожаю отримано на найбіднішому фоні (друга озима пшениця по незапареному пару).
У дослідному полі №4 фосфоробактерин, внесений з добривами Agro.Bio з гною-сипцю, забезпечив прибавку врожаю зерна на 28,4%. На дослідному полі №3 в середньому за два роки (друга озима пшениця по удобреному пару) прибавка склала 14,2%. На дослідному полі №2 в середньому за два роки (удобрений пар) фосфоробактерин з добривами з гною-сипцю дав прибавку на 7,6%, а з добривами зі свіжого гною — на 7,1% порівняно з варіантом без фосфоробактерину.
Таблиця 13. Вплив фосфоробактерину на підвищення ефективності добрив, внесених під озиму пшеницю
| Схема досліду | Дослідне поле №1 (2013–2014 рр.) | Дослідне поле №3 (середнє за 2015–2016 рр.) | Дослідне поле №4 (2017 р.) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | Урожай зерна, ц/га | Прибавка врожаю | |||||||
| ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ||||
| Без добрив | 31,7 | — | — | — | 14,6 | — | — | — | 16,0 | — | — | — |
| Без добрив, насіння оброблено фосфоробактерином | 34,4 | 2,7 | 3,5 | — | 15,3 | 0,7 | 4,7 | — | 19,8 | 3,8 | 23,7 | — |
| Гумат калію з гноєм-сипцем (1:1) | 34,1 | — | — | 48 | 16,1 | — | — | 30 | 21,8 | — | — | 106 |
| Те ж, насіння оброблено фосфоробактерином | 36,7 | 2,6 | 7,6 | 100 | 18,4 | 2,3 | 14,2 | 76 | 28,0 | 6,2 | 28,4 | 228 |
| Гумат калію зі свіжим гноєм (1:1) | 34,8 | — | — | 62 | — | — | — | — | — | — | — | — |
| Те ж, насіння оброблено фосфоробактерином | 37,3 | 2,5 | 7,1 | 112 | — | — | — | — | — | — | — | — |
Примітки:
- На дослідному полі №1 озима пшениця висівалася по удобреному пару. P досліду: 2013 р. — 1,07%, 2014 р. — 1,36%.
- На дослідному полі №3 озима пшениця висівалася по стерньовому попереднику, що йде по удобреному пару. Дослід закладений в одній повторності з обліковою площею ділянки 1 га.
- На дослідному полі №4 озима пшениця висівалася по стерньовому попереднику, що йде по незапареному пару. Дослід закладений в одній повторності з обліковою площею ділянки 1 га.
Сумісне внесення гумату калію і фосфоробактерину
Вивчалася ефективність сумісного внесення фосфоробактерину з гуматом калію. Результати мікровегетаційного досліду представлені в таблиці нижче.
Таблиця 14. Вплив фосфоробактерину на початковий ріст озимої пшениці (за мікровегетаційним дослідом 2019 р.)
| Схема досліду | Коріння | Стебла | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість у 100 рослин | Середня довжина головного кореня, см | Повітряно-суха вага 100 рослин, г | Кількість листків у 100 рослин | Середня висота рослин, см | Повітряно-суха вага 100 рослин, г | |
| Гумат калію | 290 | 13,8 | 3,6 | 200 | 34,7 | 2,41 |
| Гумат калію, насіння оброблене фосфоробактерином | 310 | 20,1 | 4,3 | 220 | 36,5 | 2,38 |
| Гумат калію з фосфоробактерином | 300 | 20,5 | 4,0 | 250 | 35,0 | 2,29 |
Дані мікровегетаційного досліду показали, що сумісне внесення гумату калію і фосфоробактерину, а також гумату калію з фосфоробактерином, позитивно впливає на ріст кореневої системи озимої пшениці на початковому етапі її розвитку. Ці результати стали підставою для закладання польових дослідів восени 2019 року.
Польові досліди з гуматом калію і фосфоробактерином
Перед відходом в зиму на дослідному полі №5 були відібрані проби рослин озимої пшениці за варіантами. Результати підрахунків представлені в таблиці нижче.
Таблиця 15. Вплив гумату калію і фосфоробактерину на початковий ріст озимої пшениці за польовим дослідом на дослідному полі №5 (підрахунок на 10.11.2019 р.)
| Схема досліду | Кількість стебел на 100 рослин | Середня висота рослин, см | Повітряно-суха вага 100 рослин, г |
|---|---|---|---|
| Контроль (без добрив) | 252 | 15,96 | 5,6 |
| Без добрив, насіння оброблене фосфоробактерином | 297 | 15,31 | 14,6 |
| Гумат калію, 1 л/га | 220 | 15,45 | 16,4 |
| Гумат калію, 2 л/га | 297 | 18,06 | 15,5 |
| Монокомплекс Гумат + B, 2 л/га | 372 | 18,65 | 17,7 |
| Монокомплекс Гумат + Mn, 2 л/га | 311 | 18,65 | 14,9 |
| Гумат калію, 2 л/га, насіння оброблене фосфоробактерином | 298 | 18,76 | 15,1 |
Озима пшениця позитивно реагувала на внесення добрив. Гумат калію збільшив тільки надземну масу порівняно з контролем. Гумат незначно збільшив кущистість і висоту рослин, але значно підвищив вагу надземної маси. Введення бору до складу монокомплексу позитивно позначилося на кущенні, висоті та вазі надземної маси порівняно з контролем і малоконцентрованим гуматом. Сірчанокислий марганець був менш ефективним, але також збільшив кущистість і висоту рослин. Сумісна обробка гуматом насіння, обробленого фосфоробактерином, мала незначний вплив на початковий ріст.
Висновки
Остаточні висновки про оптимальне поєднання гумату, бактеріальних добрив і мікроелементів вимагають даних щодо врожайності. Однак попередні результати підтверджують перспективність подальшого вивчення. Можна однозначно зробити висновок:
- Мікроелементи, введені до складу мінерального або органо-мінерального добрива, підвищують його ефективність.
- Бактеріальні добрива, зокрема фосфоробактерин, внесені спільно з препаратами Agro.Bio, підвищують їх ефективність.