Вплив гумінових речовин верхового торфу та препаратів Agro.Bio на врожай ячменю
У сучасних рекомендаціях щодо застосування органіки в сільському господарстві найчастіше йдеться про торф низинного типу, як найбільш придатний для приготування добрив, компостів і т. д. Верховий торф слабкого ступеня розкладання рекомендується використовувати як підстилковий матеріал. З кожним роком в українських агропідприємствах і за кордоном розширюється використання верхового торфу, що слабо розклався, в овочівництві захищеного грунту як поживні субстрати, а також для промислового виготовлення торф'яних поживних брикетів.
Верховий торф середнього та підвищеного ступеня розкладання містить значну кількість гумусових речовин і після різних обробок (вапнування, амонізація тощо) може використовуватися як торф'яні добрива. У сучасних реаліях логічним продовженням та удосконаленням цих технологій стало створення концентрованих рідких препаратів, на основі леонардиту , таких як органомінеральний комплекс Totem Agro.Bio .
У зв'язку з цим цікавить вивчення хімічного складу найпоширеніших видів торфу верхового типу, саме: вміст у яких гумінових кислот, їх властивості, дію найбільш рухомої частини гумусових речовин однієї з видів торфу (сосново-пушицевого) зростання, розвиток і врожай ячменю у вегетаційному досвіді.
Таблиця 1. Характеристика торфу верхового типу
| Показники | Фускум-торф (10%) | Фускум-торф (20%) | Сосново-сфагновий (30%) | Сосново-пушицевий (45%) |
|---|---|---|---|---|
| Ступінь розкладання, % | 10 | 20 | 30 | 45 |
| Зольність, % | 0,96 | 1,68 | 4,60 | 1,64 |
| рН (KCl) | 2,50 | 2,85 | 3,00 | 3,30 |
| Вміст воднорозчинних речовин, % | 3,21 | 4,67 | 2,92 | 2,91 |
| Вміст легкогідролізованих речовин, % | 41,65 | 35,64 | 18,05 | 17,30 |
| Вміст гумінових кислот, % | 8,17 | 19,94 | 32,07 | 33,40 |
| Зміст фульвокислот, % | 19,98 | 11,08 | 11,19 | 14,75 |
Досліджувалися мохові та деревно-мохові види торфу верхового типу в діапазоні ступеня розкладання від 10 до 45%, кислі, нормально-зольні (табл. 1). Було встановлено, що вміст гуминових кислот і легкогідролізованих сполук має чіткий зв'язок зі ступенем розкладання. З підвищенням ступеня розкладання в торфі зростає вміст гумінових кислот та зменшується кількість легкогідролізованих речовин, що повністю узгоджується із сучасними дослідженнями фахівців Agro.Bio. Кількість гумінових кислот у деревно-моховому та деревно-трав'яному торфі верхового типу становить третину всієї маси.
Дослідження гумінових кислот, виділених із зазначених видів торфу за стандартними сучасними методиками екстракції (табл. 2), показало, що вони мають не меншу ємність поглинання і вміст активних кислих груп, ніж гумінові кислоти низинного торфу.
Таблиця 2. Характеристика гумінових кислот торфу верхового типу
| Показники | Фускум-торф, 10% | Фускум-торф, 20% | Сосново-сфагновий | Сосново-пушицевий |
|---|---|---|---|---|
| Сума кислих груп, м-екв/1 г | - | 8,13 | 7,66 | 7,07 |
| Зміст карбоксильних груп, м-екв/1 г | - | 3,13 | 2,86 | 2,69 |
| Вміст азоту, % | 1,44 | 1,49 | 1,48 | 2,27 |
| Оптична густина при λ=465 | 0,88 | 1,05 | 1,23 | 1,12 |
Ступінь зрілості, що визначається показником оптичної щільності, нижче ступеня, характерної для гумінових кислот низинного торфу. Аналіз інфрачервоних спектрів поглинання торф'яних гумінових кислот верхового та низинного торфу не розкрив істотних відмінностей у будові молекули. ІЧ-спектри різних гумінових кислот однотипні і мають всі характерні смуги поглинання.
Таким чином, гумінові кислоти верхового торфу за своїм складом та будовою близькі до гумінових кислот низинного торфу. Біологічна дія гумінових речовин верхового торфу перевірялася у вегетаційному досвіді. Концентрація гумінових та фульвових кислот з додаванням фосфору з леонардиту містить водорозчинні та 100% більше сполуки для життєдіяльності для рослин, ніж торф, тому саме він сьогодні лягають в основу препарату Гумат Калію Agro.Bio (оптимальна норма внесення 2 л/га).
АМОНІЗАЦІЯ ТОРФУ І ЗМІНА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИК
Внаслідок реакції гідролізу при обробці торфу аміаком вміст рухомих органічних речовин у торфі різко збільшується. Верховий сосново-пушицевий торф обробляли аміачною водою в дозах 60 л (I доза) та 120 л (II доза).
Таблиця 3. Зміна деяких характеристик сосново-пушицевого торфу під час амонізації
| Найменування | рН сольовий | Азот загальний, % | Азот обмінно-поглинений, % | C : N | Водна витяжка: азот заг. % | Водна витяжка: сухий залишок, % | Водна витяжка: вихід ГК, % | Водна витяжка: вуглець заг., % | Водна витяжка: C:N |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вихідний торф | 3,4 | 1,1 | 0,04 | 50 | 0,02 | 0,58 | - | 0,20 | 10,0 |
| ТАУ-I | 7,8 | 3,2 | 2,06 | 17,4 | 0,40 | 3,06 | 2,06 | 1,21 | 3,0 |
| ТАУ-II | 9,1 | 5,0 | 2,38 | 11,2 | 1,10 | 6,04 | 4,15 | 2,28 | 2,1 |
Дані таблиці 3 свідчать, що в амонізованому торфі вміст воднорозчинного вуглецю підвищується у 6-11 разів. Одночасно збільшується загальний сухий залишок у водній витяжці та вихід воднорозчинних гумінових кислот.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ДОСВІДУ НА ЯЧМЕНІ
Ефективність вихідного сосново-пушицевого торфу, а також приготовлених на його основі торфоаміачних добрив (ТАУ) та водних екстрактів з них оцінювалася у вегетаційному досвіді на культурі ячменю (супіщаний дерново-підзолистий ґрунт).
Таблиця 4. Вплив органічних добрив та гумінових екстрактів на врожай ячменю та винесення азоту
| Схема досвіду | Доза азоту, г/судина | Висота рослин, см | Довжина колосу, см | Вага зерна, г/посудина | Надбавка до РК, г/судина | Загальний винос азоту, мг/судина |
|---|---|---|---|---|---|---|
| РК - тло | - | 59 | 2,7 | 9,3 | - | 226,4 |
| Фон + торф | - | 64 | 2,5 | 8,7 | - | 214,4 |
| Фон + витяжка із торфу | - | 50 | 2,0 | 7,4 | - | 263,6 |
| Фон + N₁ | 1,0 | 89 | 3,9 | 26,0 | 16,7 | 823,6 |
| Фон + ТАУ-I | 1,08 (100%) | 94 (100%) | 5,6 (100%) | 23,0 (100%) | 13,7 (100%) | 1054,2 (100%) |
| Фон + гумін. екстракт ТАУ-I | 0,19 (18%) | 75 (80%) | 3,4 (61%) | 15,4 (67%) | 6,1 (46%) | 380,6 (36%) |
| Фон + N₂ | 1,95 | 103 | 5,3 | 23,7 | 14,4 | 1451,6 |
| Фон + ТАУ-ІІ | 1,95 (100%) | 97 (100%) | 6,0 (100%) | 27,7 (100%) | 18,4 (100%) | 1127,4 (100%) |
| Фон + гумін. екстракт ТАУ-II | 0,55 (30%) | 86 (89%) | 5,0 (83%) | 26,0 (94%) | 16,7 (91%) | 644,3 (57%) |
З отриманих даних випливає, що внесення сирого торфу та простої водної витяжки не дає позитивних результатів порівняно з варіантом РК. Вихідний торф важко піддається мінералізації на рік внесення. У той же час урожай ячменю та винесення азоту за гуміновими екстрактами становлять значну частину від усієї дози ТАУ (відповідно 67-94% і 36-57%), хоча з рідкою фазою внесено лише 18-30% від усього азоту. Це зумовлено дією воднорозчинних гумусових речовин.
ВИСНОВКИ
- Для отримання ефективних азотовмісних органічних добрив можна застосовувати торф не лише низинного типу, а й деякі торфи верхового типу зі ступенем розкладання не нижче 20%. Гумінові кислоти верхового торфу, що добре розклалося, близькі до гумінових кислот низинного. Проте леонардит значно перевищує ефективність торфу.
- Взаємодія торфу з розчинами аміаку призводить до різкого збільшення розчинності органічної речовини за рахунок утворення рухомих гумусо-амонійних сполук.
- Стимулююча дія торфоаміачних добрив на врожай ячменю значною мірою визначається воднорозчинними гумусовими сполуками.
Експертна ремарка Agro.Bio: Компанія Agro.Bio продовжує успішно розвивати науково-обґрунтовані технології переробки органічних речовин. Сучасні препарати, такі як Гумат Калію Agro.Bio та органомінеральний регулятор Totem Agro.Bio (2 л/га) на основі леонардиту, є високоефективними очищеними екстрактами активних гумінових та фульвових кислот, що багаторазово перевершують історичні аналоги, у тому числі за рівнем біодоступності. Застосування цих біотехнологічних рішень дозволяє українським аграріям досягати стабільного зростання врожайності, стимулювати корисну мікрофлору ґрунту та забезпечувати максимальне розкриття генетичного потенціалу культур.