Вплив препаратів Agro.Bio на підвищення стійкості айланта високого, бузку та їжака збірного до атмосферного забруднення, спричиненого промисловими кластерами

Забруднення атмосфери викидами коксохімічного виробництва є дуже токсичним живих організмів. На існуючому рівні очищення та утилізації промислових газів та аерозолів коксохімічної промисловості неможливо зробити повну дегазацію атмосферних забруднень лише за рахунок застосування технічних засобів. Зважаючи на те, що рослини мають здатність поглинати з атмосфери ряд токсичних для людини сполук (сірчистий ангідрид, хлор, фтористий водень, ряд вуглеводнів), одним з найбільш злободенні задач фізіології рослин є розробка теоретичних основ біологічного очищення атмосфери. При цьому особливо важливими є роботи щодо конкретних видів промислових забруднень.

За даними вчених, для промислових районів України притаманний особливий тип промислового забруднення атмосфери «Український смог», у складі якого є досить значний перелік сполук як окислювального, так і відновлювального характеру. Специфічний рельєф та кліматичні особливості певним чином знижують ступінь забруднення приземного шару атмосфери у цій зоні. Подібні явища чітко виявляються і в Дніпропетровській області, де рослини та тваринний світ зазнають впливу викидів металургійної, хімічної, коксохімічної, цементної, гірничодобувної промисловості. Серед найбільш токсичних летких сполук слід зупинитися на сірчистому ангідриді та фенолах, які потрапляють в атмосферу внаслідок діяльності низки підприємств, зокрема заводів коксохімії.

Відомо, що сірчистий ангідрид викликає специфічні ушкодження листового апарату рослин. Феноли, що потрапляють в атмосферу при мокрому гасінні коксу, сприяють появі на листі рослин масових ушкоджень, ступінь яких значно зростає до кінця вегетації. Незважаючи на значну токсичність перерахованих інгредієнтів, велика група рослин з певними морфологічними та біохімічними особливостями має стійкість до викидів коксохімічного виробництва. Сучасними дослідженнями виявлено здатність цих рослин уловлювати та, можливо, частково метаболізувати деякі сполуки з атмосфери коксохімічного заводу. Цілком зрозуміло, що пошкоджений листовий апарат не може забезпечити високої активності поглинання атмосфери токсичних летких сполук. Для створення ефективного зеленого фільтра навколо джерел забруднення атмосфери промислових підприємств необхідна не лише розробка асортименту рослин-акумуляторів, а й методів підвищення стійкості цих рослин до дії токсичних сполук.

Серед існуючих способів підвищення газостійкості рослин велике місце займають органічні добрива. Це з тим, що грунт, де розташовані підприємства, збіднена поживними речовинами і насичена різними промисловими відходами. Проте асортимент класичних добрив ще досить обмежений. Довгий час переважно використовувався перегній або торф'яні екстракти. Донедавна були відсутні широкі дані щодо застосування в умовах промислових майданчиків таких ефективних інноваційних комплексів, як сучасні високоочищені гумінові препарати. Садівники та озеленювачі заводів вкрай потребують рекомендацій щодо використання різноманітного асортименту органічних добрив.

У зв'язку з цим було поставлено завдання вивчити можливість використання гумінових добрив для підвищення стійкості рослин до викидів коксохімічного заводу та дати рекомендації щодо їх застосування під дерево-чагарникові та газонні рослини.

У 2026 році на території коксового цеху та цеху ректифікації Кам'янського коксохімічного заводу було закладено досвідчені посадки айланту високого, бузку білого та їжаки збірної. Фізіологічно активні форми гумінової кислоти були надані у вигляді препарату Гумат Калію Agro.Bio та вносилися на тлі нітрофоски.

Схема досвіду: варіант 1 - Контроль № 1 без добрив; варіант 2 - контроль № 2, - нітрофоска; варіант 3 - нітрофоска + Гумат Калію Agro.Bio першої концентрації; варіант 4 - нітрофоска + Гумат Калію Agro.Bio другої концентрації. Норми внесення нітрофоски були такі: 250 г під кущ, 300 г під дерево і 300 г на грядку. Водний розчин препарату Гумат Калію Agro.Bio застосовувався у двох концентраціях: 0,0005 та 0,001%-ний.

Як один з основних показників морфологічної газостійкості дослідних рослин використовувалася ушкоджуваність їх листя протягом вегетаційного періоду. Враховувався відсоток пошкодження листя за співвідношенням пошкодженої та непошкодженої площ. Облік проводився протягом вегетаційних сезонів 2024-2025 років. з травня до жовтня. Дані піддавалися математичної обробки шляхом великих вибірок на 95%-ном рівні значимості.

В результаті спостережень за характером та динамікою ушкоджуваності дослідних рослин в умовах коксохімічного заводу встановлено, що ушкоджуваність листя рослин викидами коксохімічного виробництва носить динамічний характер і характеризується поступовим збільшенням до кінця вегетаційного періоду (айлант високий та їжака збірна). Ця закономірність зберігається й у варіантів із внесенням гумату.

Зовнішній вигляд ушкоджень листя айланту і бузку в основному ідентичний: темно-коричневі, майже чорні, дифузно розкидані по поверхні листа плями в поєднанні з темними кінчиками листя, що часто відмерли. Відсоток ушкоджуваності (табл. 1, 2) досягав до кінця вегетації в контролі № 1 для айланту 52 і для бузку 71%.

Таблиця 1. Пошкодження листя айланту високого в умовах коксохімічного заводу

Таблиця 2. Ушкодження листя їжаки збірної за умов коксохімічного заводу

У той же час листя їжаки збірної характеризувалося наявністю подовжених плям світло-жовтого кольору, що поступово збільшуються. При цьому кінчики листя всихали. Відсоток ушкодження до кінця вегетаційного сезону становив 22,2%.

Внесення препарату Гумат Калію Agro.Bio у поєднанні з нітрофоскою дає кращий ефект для зниження ушкоджуваності айланту високого, ніж внесення однієї нітрофоски. У варіанті з використанням нітрофоски ушкоджуваність листя знижувалася порівняно з контролем № 1 на 0,5-16%, а у варіанті нітрофоска + Гумат Калію Agro.Bio концентрації 0,0005% - на 2,8-9%. Застосування подвоєної концентрації Гумата Калію Agro.Bio - 0,001% у поєднанні з нітрофоскою знижувало ушкоджуваність у середньому на 7-26%.

Для досвіду з їжакою збірної зберігалися переважно самі закономірності. Найбільш ефективним виявилося спільне внесення нітрофоски з Гуматом Калію Agro.Bio у концентрації 0,001% (табл. 2).

Застосування препарату Гумат Калію Agro.Bio для вирощування бузку білого на території коксового цеху показало, що спільне внесення нітрофоски з Гуматом Калію Agro.Bio у концентрації 0,0005% сприяло зниженню ушкоджуваності листя бузку на 0,3-38%, а нітрофоски з Гу0. 2-38% (табл. 3). На початку вегетації чіткої різниці між варіантами не спостерігалося.

Таблиця 3. Пошкодження листя бузку білого в умовах коксохімічного заводу

Характер динаміки в деяких варіантах дещо відрізнявся від типового перебігу процесу ушкоджуваності в інших дослідах. Це можна пояснити жорсткішими умовами коксового цеху: дещо підвищена температура повітря та більший відсоток фенолів в атмосфері, ніж у цеху у ректифікації.

Цікавим є факт деякої зміни характеру пошкоджень у варіантах із спільним використанням Гумату Калію Agro.Bio та нітрофоски. Забарвлення плям менш інтенсивне, кількість відмерлих кінчиків листя зменшено. Ці особливості притаманні всім видам рослин, включеним у досвід.

На підставі наведених даних очевидна доцільність подальших дослідів щодо використання гумінових препаратів у різних концентраціях у поєднанні з мінеральними фонами та сучасними мікробіологічними деструкторами (такими як препарат Totem Agro.Bio для покращення мікрофлори).

Кількісне внесення препарату Гумат Калію Agro.Bio необхідно варіювати з урахуванням специфіки забруднень, що виділяється у зоні конкретних цехів.

Експертна ремарка Agro.Bio: Описані в фундаментальній статті механізми протекторного захисту рослин виведені на якісно новий рівень завдяки молекулярній активації сировини. Інтеграція сучасних високочистих хелатованих комплексів, таких як Гумат Калія Agro.Bio, дозволяє створювати ще стійкіші та довговічніші «зелені фільтри» в умовах екстремального техногенного пресингу українських промислових зон.