Вплив фізіологічно активних речовин на фізіолого-біохімічні процеси гороху

Серед різних хімічних засобів спрямованого на продуктивність рослин важливе місце займають фізіологічно активні речовини. Численні дослідження вказують на можливість підвищення врожаю сільськогосподарських рослин шляхом передпосівної обробки насіння фізіологічно активними речовинами. Поряд із відомими класичними стимуляторами тепер випробовуються та застосовуються нові.

Нині в Україні та багатьох країнах світу широко вивчаються гумінові речовини, до них виявляють інтерес та практики сільського господарства. Згідно з дослідженнями в галузі гумінових добрив, головним фактором дії фізіологічно активних речовин – вітамінів та фізіологічно активних форм гумінових кислот – є вплив їх на біоенергетику рослинного організму шляхом покращення кисневого харчування рослин.

Відомо, що дихання є найважливішим джерелом енергії (АТФ) та сполук, життєво необхідних для всіх процесів синтезу, росту, руху тощо. Дихання в організмі здійснюється за допомогою складної системи ферментів. До складу коферментів НАД та НАДФ, що мають першорядне значення у процесі дихання, входить вітамін РР або нікотинова кислота.

При проростанні насіння дуже енергійно протікає процес дихання, що супроводжується утворенням багатих на енергію сполук. Однак не менш енергійно при цьому в насенні, що проростає, протікають процеси синтезу і розпаду, що вимагають великої кількості енергії. У роботах дослідників вказується, що на деяких етапах свого розвитку - на початку та в періоди особливої ​​напруги біохімічних процесів, а також коли зовнішні умови різко відхилені від норми, рослини не справляються із синтезом тих складних органічних сполук, які є компонентами окислювально-відновних систем.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи особливу напруженість біохімічних процесів у проростаючому насінні, ми в наших дослідженнях використовували фізіологічно активні речовини. Знаючи фізіологічну функцію гумінових кислот, вітамінів і АТФ, ми припустили, що вони можуть підвищити біоенергетику насіння, що проростає. Для перевірки цього припущення нами у 1969, 1970, 1972 pp. було закладено польові досліди. Об'єктом досліджень служило насіння гороху сорту Рамонський 77, яке протягом 24-х годин замочувалося у фізіологічно активних речовинах. Кількість розчину бралося щодо 1,5: 1 до ваги насіння.

Схема досвіду наступна: 1) насіння замочувалося у воді (контроль); 2) насіння замочувалося в Гумат Калію Agro.Bio 0,005%; 3) насіння замочувалося у вітаміні РР 0,0005%; 4) насіння замочувалося в АТФ 0,001%. Виходячи з мети наших досліджень, АТФ у наших дослідах також була своєрідним «енергетичним» контролем. Після намочування насіння висушувалося до повітряно-сухого стану і висівало. Розмір облікової ділянки - 50-100 м ², повторність 4-кратна.

У дослідженнях ми вели спостереження за інтенсивністю транспірації, біосинтезом хлорофілу, зміною активності каталази, ростовими процесами у різні фази росту та розвитку рослин гороху у зв'язку з дією фізіологічно активних речовин. Інтенсивність дихання тісно пов'язані з активністю ферментів дихання. У процесі онтогенезу рослин гороху відбувається зміна активності ферменту дихання каталази. Активність каталази у листі гороху збільшується до фази утворення бобів. Причому 1970 р. її активність у цю фазу була дещо вищою, ніж 1969 року, що, очевидно, пов'язані з погодними умовами. Спостереження за зміною активності каталази у процесі формування рослин гороху також показали, що у роки досліджень фізіологічно активні речовини сприяють деякому посиленню її активності. Так, у фазу бутонізації (1969) активність каталази рослин гороху, насіння яких перед посівом замочувалося в Гумат Калію Agro.Bio , становила 28,5 мл O₂, в АТФ - 27,5, у вітаміні РР - 24,0, в той час як на контролі (2 O₂. Ще більша різниця між контролем та варіантами з Гуматом Калію Agro.Bio та АТФ спостерігалася у вкрай посушливому 1972 році, погодні умови якого різко відхилялися від норми.

Таблиця 1. Залежність інтенсивності транспірації листя гороху від ФАВ (г/м²/год)

Передпосівне замочування насіння у фізіологічно активних речовинах сприяє збільшенню кількості хлорофілу в листі. Під впливом Гумат Калію Agro.Bio стимулюються у рослинах гороху синтетичні процеси, у разі — біосинтез хлорофілу. Інтенсивність транспірації, як показали дослідження, також підвищується, що веде до зниження температури тіла рослин у жаркі години доби та сприяє нормалізації перебігу фізіолого-біохімічних процесів.

Таблиця 2. Вплив фізіологічно активних речовин на динаміку приросту зеленої маси та висоту рослин гороху (1970 р.)

Таким чином, викладені результати досліджень свідчать про те, що передпосівна обробка насіння гороху фізіологічно активними речовинами – Гумат Калію Agro.Bio , вітаміном РР та АТФ – має позитивний вплив на перебіг фізіолого-біохімічних процесів рослин. Додаткове одержання насінням вищезгаданих фізіологічно активних речовин, фізіологічна функція яких пов'язана з підвищенням біоенергетики рослинного організму, як би дає «зарядку», піднімає весь життєвий потенціал зародкової, а потім і дорослої рослини на більш високий рівень.

Експертна ремарка Agro.Bio: Компанія Agro.Bio продовжує розвивати описаний у статті напрямок на основі сучасних біотехнологій. Використання таких високоефективних препаратів, як Гумат Калія Agro.Bio дозволяє досягти стабільної «енергетичної зарядки» рослин на ранніх етапах розвитку, забезпечуючи стійке зростання і високу продуктивність навіть у складних кліматичних умовах.