Вплив вітамінів В1, В2 і РР та фізіологічно активних речовин на рис при різному рівні NPK та кисневого живлення

Вступ

Практика вирощування високих урожаїв рису показала негативний вплив великих доз азотних добрив на цю культуру. Аналізами встановлено, що в рослинах затоплюваного рису, які містять надлишкову кількість азоту, суттєвого підвищення вмісту білкового азоту не спостерігалося, зате різко збільшився вміст розчинного азоту (амінного та амідного).

Невеликі кількості деяких фізіологічно активних речовин підвищують здатність рослин переносити підвищені дози азоту, активізуючи дихання, що збільшує енергетичний потенціал рослини та накопичує кислоти циклу Кребса, які зв'язують аміак. Згідно з положеннями Л.О. Христєвої, кількість засвоюваного азоту обмежується кількістю матриць для синтезу білкових молекул. Фізіологічно активні речовини впливають на систему РНК-ДНК, збільшуючи синтез рухливих форм РНК, особливо інформаційної РНК, що підвищує засвоєння азоту.

Основними будівельними одиницями біосинтезу нуклеїнових кислот є активовані нуклеозид-5-трифосфати, які утворюються при взаємодії нуклеозидмоно- або нуклеозиддифосфату з активованою пірофосфатною групою АТФ.

Вирощування рису під шаром води створює дефіцит кисню, що обмежує синтез АТФ і, як наслідок, лабільних форм РНК. Введення фізіологічно активних речовин усуває кисневу недостатність, посилюючи синтез нуклеїнових кислот і стійкість рослин до високих доз азоту.

Експериментальна частина

Вегетаційні досліди проводили в піщаній культурі на суміші Прянишникова з 1, 2 та 4 дозами азоту. Використовували:

  • Гумат калію (0,005%).
  • Вітаміни В1, В2 та РР (5 мг/кг піску).

Досліди тривали 24 дні в трикратній повторності. Умови кисневого живлення варіювали:

  1. Вологість ґрунту 60% повної вологоємності.
  2. Чергування: 1/3 часу --- 60% вологості, 2/3 --- затоплення (0,5 см).

Результати

На графіках показано, що найбільший ефект фізіологічно активних речовин досягається при дефіциті кисню та високих дозах азоту. Без затоплення їхній вплив менш значний.

Польові досліди (2020--2021 рр.)

Застосовували гумінове добриво Adept Agro.Bio (склад у Таблиці 1).

Таблиця 1. Хімічний склад NPK +гумат
Вид добрива рН (водне) Гумінова кислота, % Азот (гідролізований), % Р2О5 (гідролізований), % К2О, %
NPK+гумат (2020) 7.2 0.2 0.4 0.64 0.47
NPK+гумат (2021) 7.1 0.16 0.82 0.80 0.70
Таблиця 2. Ефективність NPK +гумат під рис
Схема досліду 2020 2021
Урожай, ц/га Приріст, % Урожай, ц/га Приріст, %
Контроль (N120P100) 63.3 --- 44.6 ---
Фон + NPK +гумат, 10 т/га 68.6 8.3 49.3 10.3
Фон + N20P31K23 (еквівалент 10 т/га) 64.7 0.7 46.0 3.1
Фон + NPK +гумат, 15 т/га 76.5 20.9 49.9 11.6
Фон + N30P48K34 (еквівалент 15 т/га) --- --- 47.3 5.9
Фон + NPK +гумат, 20 т/га 77.2 21.9 51.0 14.1
Фон + N40P64K46 (еквівалент 20 т/га) --- --- 45.6 2.2

NPK +гумат показав значну перевагу над мінеральними аналогами, особливо на високому агрофоні. Гумінові добрива також прискорювали дозрівання та знижували пустозерність.

Дослідження насіння першого покоління (2021 р.)

Таблиця 3. Вплив гумінових добрив на насіння рису
Схема досліду (2020 р.) Схожість, % Енергія проростання (4-й день) Біометричні показники (14-й день)
Контроль (N120P100) 98 73 Довжина стебла: 7.9 см; Корені: 39 см
Фон + NPK +гумат, 5 т/га 99 95 Довжина стебла: 12.7 см; Корені: 64 см
Фон + NPK +гумат, 10 т/га 99 91 Довжина стебла: 11.0 см; Корені: 61 см
Фон + NPK +гумат, 15 т/га 100 92 Довжина стебла: 11.9 см; Корені: 54 см
Фон + NPK +гумат, 20 т/га 99 87 Довжина стебла: 12.1 см; Корені: 54 см
Фон + N20P32K23 (еквівалент) 99 73 Довжина стебла: 10.1 см; Корені: 51 см
Таблиця 4. Біохімічні показники 14-денних рослин рису
Схема досліду Активність каталази, мл/г Хлорофіл, мг Вітамін С, мг% Моносахари, мг Дисахариди, мг Загальний азот, %
Контроль 216 122.6 26.4 1.08 0.1 3.28
N120P100 (Фон) 243 143.3 33.4 0.8 1.0 3.22
Фон + NPK +гумат, 5 т/га 192 197.3 33.4 1.08 0.72 3.40
Фон + NPK +гумат, 10 т/га 288 203.5 33.4 0.8 1.0 3.50
Фон + NPK +гумат, 15 т/га 264 126.5 33.4 0.71 1.0 2.87
Фон + N20P32K23 214 123.9 26.4 1.17 0.63 3.16

Висновки

  1. Фізіологічно активні речовини найефективніші при дефіциті кисню та надлишку азоту.
  2. Гумінові добрива (NPK +гумат) підвищують урожайність рису на 8--22% порівняно з мінеральними аналогами.
  3. Обробка гуміновими добривами покращує схожість, енергію проростання та біохімічні показники насіння першого покоління.
  4. Перспективним є подальше вивчення впливу гумінових речовин на спадкові властивості рослин.

Заключення

Застосування гумінових добрив з фізіологічно активними компонентами оптимізує азотний обмін, знижує токсичність високих доз азоту та адаптує рис до умов кисневого дефіциту.

Написати відгук

Увага: HTML не підтримується. Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре