Шляхи підвищення ефективності рядкового удобрення і гумінових препаратів

Одним з найважливіших прийомів підвищення врожайності сільськогосподарських культур є застосування добрив. З наявних в даний час способів внесення їх особливої уваги заслуговує спосіб рядкового, локального внесення рідких добрив, який широко входить в практику українських агрохолдингів.

Рядкове внесення добрив сприяє посиленню живлення рослин в самий початковий період їх росту і розвитку, що накладає відбиток на всі подальші періоди розвитку рослин, в значній мірі визначаючи їх продуктивність. Відомо, яке велике значення умовам живлення рослин в початковий період їх розвитку надавали провідні фахівці в цій сфері. У зв'язку з цим великий практичний і теоретичний інтерес набувають роботи з вивчення складу добрива, що вноситься в рядки, з метою максимального підвищення його ефективності, найбільш повного використання рослиною містяться в ньому поживних елементів і забезпечення стійкості рослин проти несприятливих зовнішніх умов.

Роль кореневої системи і органічних речовин

Зимостійкість і посухостійкість рослин багато в чому залежать від розвитку кореневої системи, а одним з прийомів, що поліпшують розвиток кореневої системи, є рядкове внесення добрив. При цьому вельми перспективним для підвищення ефективності внесеного в рядки добрива представляється введення до його складу органічних речовин, мікродобрив і бактеріальних препаратів.

Численні дослідження, проведені в різних ґрунтово-кліматичних умовах України, говорять про високу ефективність органо-мінеральних рідких добрив. Цінність органо-мінеральних рідких добрив полягає в тому, що при внесенні їх в ґрунт фосфорна кислота використовується рослиною більш тривалий час і не робить негативного впливу при значному висушуванні ґрунту, що нерідко буває в субтропічному кліматі.

Крім того, внесення органо-мінеральних речовин одночасно з насінням сприяє бурхливому розвитку мікрофлори ризосфери, що, з одного боку, мобілізує поживні елементи, а з іншого — сприяє накопиченню фізіологічно активних речовин, які, засвоюючись рослинами, використовуються ними для посилення ферментативного апарату.

Роль гумінових і фульвових кислот

Органічна речовина органо-мінеральних добрив може служити джерелом отримання гумінових і фульвових кислот, які позитивно впливають на розвиток рослин і збільшення врожаю. Як показали дослідження, під впливом гумінових і фульвових кислот, які є діючою речовиною гумінових добрив, посилюється синтез хлорофілу, редукуючих цукрів і білка, поліпшується кисневе живлення і здатність рослин переносити посуху. Гумінові кислоти і фульвові викликають більш інтенсивний ріст кореневої системи, що також підвищує стійкість рослин до несприятливих зовнішніх умов. Крім того, гумінові кислоти і фульвові кислоти стимулюють життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів.

У зв'язку з тим, що фізіологічно активною властивістю володіють тільки розчинні гумінові і фульвові кислоти, причому вони стимулюють ріст і розвиток рослин тільки в малих дозах, ми поставили своїм завданням вивчити не тільки ефективність органо-мінеральних препаратів в степовій зоні України, а й знайти таке співвідношення між органічним компонентом і суперфосфатом, при якому їх ефективність була б найбільш високою.

Значення мікроелементів

Дослідним шляхом було встановлено, що для початкової стадії розвитку рослин необхідно підвищене живлення фосфором, марганцем, бором і деякими іншими елементами, що робить вельми сприятливий вплив на всі подальші стадії розвитку рослин і на величину врожаю.

Для умов степу великий інтерес представляє використання бору при рядковому удобренні. Бор позитивно впливає на розвиток кореневої системи рослин, на використання рослиною фосфору та інших елементів живлення, а також прискорює формування суцвіть, розвиток пиляків і підвищує фертильність пилку, що особливо важливо в роки з суховіями в період цвітіння рослин. Крім того, бор викликає більш інтенсивний обмін речовин в рослинному організмі.

Не менше значення в житті рослин має марганець. Численні дослідження підтверджують його роль у фізіологічних процесах. Під впливом марганцю змінюються анатомо-фізіологічні властивості рослини, поліпшується засвоєння елементів живлення. Марганець, як і бор, сприяє більш економному витрачанню поживних речовин рослиною для утворення врожаю, прискорює ріст і початок плодоношення, позитивно впливає на утворення хлорофілу, посилюючи процеси фотосинтезу. Чимала роль марганцю як каталізатора в окислювально-відновних процесах. Крім того, він збільшує кількість продихів, викликає потовщення клітинних стінок і зміцнення механічних елементів тканин стебла, що може мати велике значення в боротьбі з виляганням зернових.

Викладене вище послужило підставою для вивчення ефективності мікроелементів бору і марганцю при рядковому удобренні.

Роль мікроорганізмів і бактеріальних препаратів

За сучасними уявленнями, в живленні рослин виключно велика роль належить мікроорганізмам. Вона полягає не тільки в перетворенні органічних речовин в мінеральні (засвоювані рослиною) форми, але і в утворенні специфічних продуктів — вітамінів і стимуляторів росту, що грають величезну роль в біохімії рослин і їх живленні. Провідним фактором родючості ґрунту є її біологічна активність.

З огляду на такі уявлення про мікрофлору рослин нам здавалося доцільним поставити дослідження, в яких вивчалася б ефективність органо-мінеральних добрив, до складу яких був би введений бактеріальний препарат. Для цієї мети в умовах чорноземної зони України найбільш раціональним представляється введення до складу органо-мінеральних гранул фосфоробактерину.

Опис досліджень

Виходячи з усіх цих положень, нами протягом ряду років проводилися спеціальні дослідження. Досліди ставилися в Чернігівській області. Досліди закладалися на звичайному малогумусному чорноземі. Вегетаційні досліди проводилися в ґрунтових і піщаних культурах. Досліди з озимою пшеницею закладалися за трьома попередниками: пар, друга озимка після пару і оборот пласта, а з ярою пшеницею — по пласту багаторічних трав.

Розмір ділянок в польових дослідах становив 200 м² при 4-кратній повторюваності, у виробничих — від 1 до 5 га однієї повторюваності, в лабораторно-польових — 2,5–10 м² при 6–8-кратній повторюваності.

Мікроелементи

Для вивчення впливу мікроелементів на підвищення ефективності рядкового удобрення проводили збагачення рідких органо-мінеральних добрив, з мікроелементами:

• Бор: 1, 2,5, 5, 10 і 15% бури від ваги суперфосфату.
• Марганець: 1, 2, 4, 5, 8, 16% сірчанокислого марганцю.

Бактеріальні препарати

Для вивчення впливу бактеріальних добрив на підвищення ефективності рядкового удобрення випробовувався фосфоробактерин як шляхом інокуляції насіння при спільному висіву з добривами, так і шляхом введення його до складу добрива.

Рідкими добривами оброблялися живці та саджанці при посіві. Досліди закладалися з озимою та ярою пшеницею.

Спостереження та облік

У період вегетації, крім фенологічних спостережень за фазами розвитку, проводилися:

• Вимірювання висоти рослин і підрахунок кількості листків на головному стеблі.
• Визначення кущистості та структури врожаю.
• Спостереження за утворенням первинних і вторинних коренів та їх розподілом у ґрунті (лізиметричні досліди).
• Спостереження за розвитком зачаткового колоса. Величина його вимірювалася під мікроскопом, а замальовка здійснювалася за допомогою малювального апарату.

Облік врожаю проводився методом суцільного обмолоту. Дані обліку врожаю оброблялися математично.