Про підживлення рослин на початковому етапі розвитку гуматом калію, препаратом Totem «Agro.Bio» та органічними речовинами

У працях учених наводяться дані про значну ефективність застосування гумінових добрив для зернових і овочевих культур, а також для виноградників. Ми досліджували дію сполук гумінової кислоти разом з іншими органічними та мінеральними речовинами на кукурудзу та інші рослини, застосовуючи підживлення на початку розвитку шляхом замочування насіння в розчинах цих речовин. Такий прийом ми розглядаємо як підживлення рослин на самому початковому етапі їхнього розвитку. Ми виходимо з припущення, що покращення живлення рослин шляхом застосування стимуляторів і поживних речовин на початковому етапі розвитку (проростання насіння, поява сходів), коли молоді рослини потребують значного надходження поживних речовин, має стимулювати процеси росту і розвитку рослин.

Нами були проведені польові та вегетаційні досліди.

1. Польові досліди

Досліди проводилися протягом двох років (2014–2015) за такою схемою:

1. Контроль — посів звичайним сухим насінням.
2. Насіння замочувалося у воді.
3. Насіння замочувалося в розчині Totem Agro.Bio (концентрація 0,0005%).
4. Насіння замочувалося в розчині гумату калію (концентрація 0,002%).
5. Насіння замочувалося в розчині суміші солей, що містять NPK, сумарною концентрацією 0,1 моль (до розчину входили КН₂РО₄ і NH₄NO₃ у рівному співвідношенні).

У 2015 році концентрація гумату калію застосовувалася 0,001%, а суміші NPK — 0,075 моль. Насіння кукурудзи замочувалося чотири доби при температурі 14–16°C. Перед посівом насіння просушувалося на повітрі. Посів здійснювався в прогрітий ґрунт на глибину 8 см, з відстанню між гніздами 70 × 70 см, у гнізді залишалося по дві рослини. Дослід проводився на дослідному полі компанії-виробника мікродобрив «Агро.Біо» у Чернігівській області, по зябу, після дворазової весняної культивації за попередниками: 2014 р. — люцерна, 2015 р. — овес. Облікова площа ділянок становила у 2014 р. 47 м², у 2015 р. — 51 м² при чотириразовій повторності.

Таблиця 1. Вплив підживлення на початковому етапі розвитку на висоту та облистненість рослин (2014 р.)

Таблиця 2. Вплив підживлення на початковому етапі розвитку на висоту та облистненість рослин (2015 р.)

У 2015 році дослід проводився на невдобреному та вдобреному фонах. Мінеральні добрива вносилися в ґрунт під культивацію з розрахунку: суперфосфату пилоподібного 150 кг/га, аміачної селітри 90 кг/га, хлористого калію 60 кг/га.

Подальший догляд був однаковим на всіх варіантах досліду і складався з дворазової культивації у двох напрямках та дворазового ручного прополювання в гніздах, одночасно з першим прополюванням проводилося проріджування.

Дані фенологічних спостережень показують, що в усіх варіантах досліду поява сходів прискорилася порівняно з контролем. У варіанті із замочуванням насіння водою прискорення становило один день, у варіанті з Totem Agro.Bio початок сходів прискорився у 2014 році на один день, у 2015 році на два дні, а поява повних сходів відповідно на 2 і на 3 дні; у варіанті з гуміновим калієм початок сходів прискорився у 2014 році на один день, у 2015 році на два дні; повні сходи відповідно на два і три дні. У варіанті із застосуванням підживлення NPK прискорення початку сходів становило у 2014 році 2 дні, а у 2015 — 2 дні; повних сходів відповідно на 2 і 3 дні. Обидва роки спостерігалося прискорення виметлювання волотей, початок утворення качанів на варіантах досліду на 1–2 дні порівняно з контролем. 16 липня 2014 року був проведений облік середньої кількості утворених на ділянці качанів, який показав такі результати: контроль — 18, вода — 17, Totem Agro.Bio — 34, гумат калію — 34, NPK — 30.

Таблиця 3. Вплив підживлення на початковому етапі розвитку на збільшення приросту сухої маси (2014 р.)

Протягом вегетації кілька разів визначалася висота рослин (таблиці 1 і 2) та приріст сухої маси (таблиці 3, 4). Дані цих обліків показують, що рослини дослідних варіантів росли і розвивалися швидше, ніж рослини на контролі, особливо в першу половину вегетації; після виметлювання волотей і утворення качанів відмінності зберігаються, але стають менш значними.

Таблиця 4. Вплив підживлення на початковому етапі розвитку на збільшення приросту сухої маси (2015 р.)

Урожай качанів збирався вручну і обліковувався методом суцільного обліку. Перед збиранням враховувалася густота стояння рослин. Урожай стеблової маси збирався ручним способом дещо пізніше і враховувався в повітряно-сухому стані методом пробних ділянок, їхня величина становила у 2014 році 11,8 м², у 2015 — 25,5 м². Дані врожаю качанів, зерна та стеблової маси наведено в таблицях 5 і 6.

2. Лабораторні досліди

Для детальнішого вивчення дії гумату калію на рослини, зокрема для встановлення оптимальної концентрації розчину при замочуванні насіння, проведено низку лабораторних вегетаційних дослідів з різними культурами: кукурудзою, гречкою, соняшником, огірками.

Методика вегетаційних дослідів: Рослини вирощувалися в скляних посудинах, наповнених 1,2 кг прокаленого та промитого кварцового піску. У кожну посудину поміщалося по 25 насінин кукурудзи та по 35 насінин гречки, соняшнику та огірків. Повторність дослідів — триразова. Тривалість досліду від 21 до 24 днів. Насіння гречки та соняшнику замочувалося 4 доби, кукурудзи та огірків — 5 діб при температурі 15–16°C. Кількість розчинів бралася така: для кукурудзи 45%, гречки — 70%, соняшнику — 30%, огірків — 50% від ваги насіння. Посів проводився на глибину 1 см. Поливалися всі варіанти досліду рівномірно дистильованою водою.

Схема дослідів:

1. Контроль — замочування насіння в дистильованій воді.
2. Контроль — замочування насіння у водопровідній воді.
3. Підживлення солями, що містять NPK, у концентрації 0,075 моль.
4. Підживлення розчином гумату калію в концентрації 0,004%.
5. Підживлення розчином гумату калію в концентрації 0,002%.
6. Підживлення розчином гумату калію в концентрації 0,001%.
7. Підживлення солями, що містять NPK (0,075 моль) з додаванням гумату к Tecтільки у варіанті з гуматом калію в концентрації 0,002% спостерігається значне збільшення сухої маси (117,0%), тоді як концентрація 0,004% має пригнічувальний ефект (91,8%). Коренева система соняшнику розвинена слабше, ніж у кукурудзи, але в варіанті з NPK її суха вага становить 69,2% від надземної маси, що є найвищим показником серед варіантів. ### Таблиця 11. Вплив підживлення на початковому етапі розвитку на ріст, облистненість та приріст сухої маси огірків ```html

   Варіанти досліду	Середня кількість листків	Середня висота (см)	% до контролю	Абсолютна суха вага (г)	% до контролю
   Вода дистильована	3,2	3,5	100,0	2,28	100,0
   Вода водопровідна	3,5	4,0	114,3	2,33	102,2
   NPK	3,9	4,4	125,7	2,80	122,8
   Гумат калію 0,004%	3,6	4,5	128,6	2,76	121,1
   Гумат калію 0,002%	3,8	4,9	140,0	2,58	113,2
   Гумат калію 0,001%	3,6	4,5	128,6	2,74	120,2
   NPK + гумат калію 0,001%	3,7	4,7	134,3	2,59	113,6

   Огірки добре реагують на підживлення NPK (122,8% до контролю) та гумат калію, особливо при концентрації 0,002% (140,0% за висотою). Концентрація 0,004% також ефективна, але меншою мірою. Комбінація NPK і гумату калію дає дещо кращий результат, ніж окремі компоненти. Коренева система огірків слабша, ніж у кукурудзи, але при концентрації гумату калію 0,002% та в суміші з NPK її розвиток посилюється.

   Висновки:

   1. Оптимальною концентрацією гумату калію при замочуванні насіння є 0,002%. Концентрація 0,004% у більшості випадків чинить пригнічувальну дію, а 0,001% — недостатньо ефективна.
   2. Гречка і кукурудза сильніше реагують на гумат калію, ніж соняшник і огірки.
   3. Спільна дія NPK і гумату калію часто перевищує ефект окремих компонентів, особливо у кукурудзи та огірків.
   4. Коренева система рослин розвивається активніше при використанні гумату калію в оптимальних концентраціях.