Перегній та гумінові препарати як фактор, що підвищує ефективність рядкового удобрення

Насамперед, наведемо результати польових дослідів, у яких вивчалася порівняльна ефективність рідких органно-мінеральних добрив.

Порівняльна ефективність добрив

Таблиця 1. Вплив органічної речовини на підвищення ефективності добрива, внесеного в рядки під озиму пшеницю

Вплив органічної речовини на ефективність добрива
Схема досліду Контрольне поле №1, середнє за 2 роки (2012–2013) Контрольне поле №2, середнє за 2 роки (2014–2015) Контрольне поле №3, 2016 рік
Урожай зерна, ц/га Приріст урожаю Урожай зерна, ц/га Приріст урожаю Урожай зерна, ц/га Приріст урожаю
ц/га % на 1 кг P₂O₅, кг ц/га % на 1 кг P₂O₅, кг ц/га % на 1 кг P₂O₅, кг
Без добрив 31,7 - - - 14,6 - - - 16,0 - - -
Суперфосфат гранульований, 5 кг/га P₂O₅ 33,8 2,1 6,6 42 15,5 0,9 6,1 18,0 19,8 3,2 21,2 76
Суперфосфат гранульований з гноєм-сипцем 1:1, 5 кг/га P₂O₅ 34,1 2,4 7,5 48 16,1 1,5 10,2 30,0 21,8 5,8 36,2 116
Суперфосфат гранульований зі свіжим гноєм 1:1, 5 кг/га P₂O₅ 34,8 3,1 9,8 62 - - - - - - - -

Примітка:

  • У Херсонській області контрольне поле №1: озима пшениця висівалася по удобреній парі (Р досвіду в 2014 р. — 1,95%, в 2015 р. — 2,34%).
  • Контрольне поле №2 та №3: по стерньовому попереднику, що йде по неудобреній парі.

З даних таблиці видно, що органічна речовина підвищує ефективність добрива, внесеного в рядки, та використання одиниці P₂O₅. Найбільші прирости урожаю отримані в Херсонській області, де озима пшениця висівалася по стерньовому попереднику, що йде по неудобреній парі.

Внесення органно-мінеральних добрив викликало сильніший розвиток надземної маси озимої пшениці. Наприклад, якщо повітряно-суха вага 100 рослин у період повного кущіння в Дніпропетровській області (у середньому за 2 роки) на ділянці без добрива становила 28,4 г, то на ділянці з органно-мінеральними добривами з гною-сипця — 34,05 г, а з гранульованим суперфосфатом — 32,05 г. У Херсонській області відповідно: 31,1 г, 42,3 г та 40,2 г.

Інтенсивніший розвиток рослин на ділянках, удобрених органно-мінеральними добривами, вплинув на кращий розвиток елементів структури урожаю. У Херсонській області за варіантом з гранульованим суперфосфатом у 100 колоссях у середньому було 2240 зерен, їх вага становила 72,6 г, а абсолютна вага зерна — 32,4 г. За варіантом з органно-мінеральними добривами було відповідно 2320 зерен, 90,91 г та 39,18 г.

Висновки щодо органно-мінеральних добрив

Отже, можна зробити висновок, що перегнійні речовини, які входять до складу органно-мінеральних добрив, при їх застосуванні під озиму пшеницю безперечно підвищують ефективність рядкового удобрення. Однак виготовлення органно-мінеральних препаратів у агровиробництві часто зустрічає труднощі з технічних причин. Тому перспективним є виробництво таких добрив, що містять перегнійні речовини, заводським способом. Однією з форм таких органно-мінеральних добрив може стати рідкий гумат калію. Гумат калію ефективний ще й тому, що його можна вносити разом із насінням, завдяки чому доза гумату калію може бути різко зменшена.

Дослідження складу гумату калію

Ми поставили задачу підібрати таке співвідношення компонентів, з яких готується гумат калію (для Степу України — безбаластний з леонардиту), щоб зберегти в них певний ступінь розчинних гумінових і фульвових кислот та надати рідкому добриву таку міцність, яка б спростила задачу посадки насіння.

Для цього з леонардиту готувалася рідина у співвідношеннях до суперфосфату: 1:1, 2:1, 3:1, 4:1 та 9:1. При цьому кількість аміачної води також варіювала. Виготовлені рідкі гумати калію порівнювалися з органно-мінеральними добривами з гною-сипця та суперфосфату зі співвідношенням 1:1 за вмістом гумінових і фульвових кислот, здатних розчинятися у різних розчинниках.

Таблиця 2. Вміст розчинних гумінових і фульвових кислот у гуматі калію при різних співвідношеннях леонардиту та суперфосфату

Вміст гумінових і фульвових кислот у гуматі калію
Склад добрива Співвідношення леонардиту та суперфосфату Гумінові та фульвові кислоти, %
При 30-хвилинному кип'ятінні з 2-відсотковим KOH При 10-денному відстоюванні з NaOH на холоді При 10-денному відстоюванні з H₂O на холоді
Перегній 50 г, Pс 50 г 1:1 0,30 0,030 0,020
Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 15 мл 1:1 1,0 0,045 0,015
Леонардит 66 г, Pс 33 г, NH₄OH 15 мл 2:1 4,5 0,050 0,020
Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 15 мл 3:1 5,0 0,100 0,020
Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 15 мл 4:1 10,0 0,100 0,025
Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 15 мл 9:1 30,1 0,100 -

З результатів аналізу, наведених у таблиці 2, видно, що зі збільшенням дози леонардиту збільшується як загальний вміст гумінових і фульвових кислот (при 30-хвилинному кип'ятінні з KOH), так і кількість водорозчинних форм, яка при гарячій екстракції зростає до певної межі. При гарячій водній екстракції виділилося однакову кількість водорозчинних гумінових кислот з рідини зі співвідношеннями 3:1, 4:1 та 9:1.

Таблиця 3. Вміст розчинних гумінових і фульвових кислот при обробці різною дозою аміачної води

Вміст гумінових і фульвових кислот при обробці аміачною водою
Склад добрива Леонардит та суперфосфату Гумінові та фульвові кислоти, %
При 30-хвилинному кип'ятінні з 2-відсотковим KOH При 10-денному відстоюванні з NaOH на холоді При 10-денному відстоюванні з H₂O на холоді
Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 15 мл 1:1 1,0 0,045 0,015
Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 20 мл 1:1 1,0 0,050 0,015
Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 30 мл 1:1 2,2 0,045 0,015
Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 40 мл 1:1 4,5 0,045 0,012
Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 50 мл 1:1 5,0 0,047 0,015
Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 10 мл 3:1 5,0 0,100 0,020
Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 15 мл 3:1 6,0 0,100 0,020
Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 25 мл 3:1 8,0 0,100 0,020
Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 30 мл 3:1 13,0 0,100 0,020
Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 10 мл 4:1 10,0 0,100 0,025
Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 15 мл 4:1 11,2 0,100 0,025
Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 20 мл 4:1 15,0 0,100 0,025
Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 10 мл 9:1 30,0 0,100 0,015
Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 15 мл 9:1 30,0 0,100 0,015
Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 20 мл 9:1 30,0 0,100 0,015

Збільшення дози аміаку в досліджуваних рідинах веде до збільшення виходу гумінових кислот при співвідношеннях гумату до суперфосфату 1:1, 3:1 та 4:1. При співвідношенні 9:1 збільшення дози аміаку не викликало збільшення виходу гумінових кислот.

Мікровегетаційний досвід

У мікровегетаційному досвіді, поставленому в піщаній культурі на повній суміші Прянишникова, вивчався вплив рідкого гумату калію різного складу на ріст кореневої та надземної маси озимої пшениці. Було встановлено, що рідкий гумат калію, виготовлений зі співвідношенням до суперфосфату 9:1, має кращий вплив на ріст озимої пшениці, ніж гумат калію рідкий з іншими співвідношеннями. При порівнянні гуматів зі співвідношеннями 9:1 та 3:1 аналогічні результати отримані й у ґрунтовій культурі.

Таблиця 4. Вплив рідкого гумату калію на ріст кореневої та надземної маси озимої пшениці у початковий період її розвитку (фаза трьох листків)

Вплив гумату калію на ріст озимої пшениці
Варіанти досвіду Корені Стебла
Кількість у 100 рослин Середня довжина головного кореня, см Повітряно-суха вага 100 рослин, г Кількість листків у 100 рослин Середня висота рослин, см Повітряно-суха вага 100 рослин, г
Суміш Прянишникова (фон) 650 11,7 19,4 320 17,8 34,0
Фон + суперфосфат гранульований 710 10,7 19,2 330 15,1 41,2
Фон + гумат калію 9:1 750 11,0 31,9 440 15,0 46,8
Фон + гумат калію 4:1 560 9,8 23,3 380 13,8 31,8
Фон + гумат калію 3:1 630 11,6 14,8 370 12,7 38,5
Фон + гумат калію 1:1 580 8,5 24,0 350 13,2 37,3

Примітка: Цифри 9:1, 4:1 тощо позначають співвідношення гумату калію до суперфосфату при обробці 25-відсотковою аміачною водою з розрахунку 15 мл.

Написати відгук

Увага: HTML не підтримується. Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре