Перегній та гумінові препарати як фактор, що підвищує ефективність рядкового удобрення
Насамперед, наведемо результати польових дослідів, у яких вивчалася порівняльна ефективність рідких органно-мінеральних добрив.
Порівняльна ефективність добрив
Таблиця 1. Вплив органічної речовини на підвищення ефективності добрива, внесеного в рядки під озиму пшеницю
| Схема досліду | Контрольне поле №1, середнє за 2 роки (2012–2013) | Контрольне поле №2, середнє за 2 роки (2014–2015) | Контрольне поле №3, 2016 рік | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Урожай зерна, ц/га | Приріст урожаю | Урожай зерна, ц/га | Приріст урожаю | Урожай зерна, ц/га | Приріст урожаю | |||||||
| ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ц/га | % | на 1 кг P₂O₅, кг | ||||
| Без добрив | 31,7 | - | - | - | 14,6 | - | - | - | 16,0 | - | - | - |
| Суперфосфат гранульований, 5 кг/га P₂O₅ | 33,8 | 2,1 | 6,6 | 42 | 15,5 | 0,9 | 6,1 | 18,0 | 19,8 | 3,2 | 21,2 | 76 |
| Суперфосфат гранульований з гноєм-сипцем 1:1, 5 кг/га P₂O₅ | 34,1 | 2,4 | 7,5 | 48 | 16,1 | 1,5 | 10,2 | 30,0 | 21,8 | 5,8 | 36,2 | 116 |
| Суперфосфат гранульований зі свіжим гноєм 1:1, 5 кг/га P₂O₅ | 34,8 | 3,1 | 9,8 | 62 | - | - | - | - | - | - | - | - |
Примітка:
- У Херсонській області контрольне поле №1: озима пшениця висівалася по удобреній парі (Р досвіду в 2014 р. — 1,95%, в 2015 р. — 2,34%).
- Контрольне поле №2 та №3: по стерньовому попереднику, що йде по неудобреній парі.
З даних таблиці видно, що органічна речовина підвищує ефективність добрива, внесеного в рядки, та використання одиниці P₂O₅. Найбільші прирости урожаю отримані в Херсонській області, де озима пшениця висівалася по стерньовому попереднику, що йде по неудобреній парі.
Внесення органно-мінеральних добрив викликало сильніший розвиток надземної маси озимої пшениці. Наприклад, якщо повітряно-суха вага 100 рослин у період повного кущіння в Дніпропетровській області (у середньому за 2 роки) на ділянці без добрива становила 28,4 г, то на ділянці з органно-мінеральними добривами з гною-сипця — 34,05 г, а з гранульованим суперфосфатом — 32,05 г. У Херсонській області відповідно: 31,1 г, 42,3 г та 40,2 г.
Інтенсивніший розвиток рослин на ділянках, удобрених органно-мінеральними добривами, вплинув на кращий розвиток елементів структури урожаю. У Херсонській області за варіантом з гранульованим суперфосфатом у 100 колоссях у середньому було 2240 зерен, їх вага становила 72,6 г, а абсолютна вага зерна — 32,4 г. За варіантом з органно-мінеральними добривами було відповідно 2320 зерен, 90,91 г та 39,18 г.
Висновки щодо органно-мінеральних добрив
Отже, можна зробити висновок, що перегнійні речовини, які входять до складу органно-мінеральних добрив, при їх застосуванні під озиму пшеницю безперечно підвищують ефективність рядкового удобрення. Однак виготовлення органно-мінеральних препаратів у агровиробництві часто зустрічає труднощі з технічних причин. Тому перспективним є виробництво таких добрив, що містять перегнійні речовини, заводським способом. Однією з форм таких органно-мінеральних добрив може стати рідкий гумат калію. Гумат калію ефективний ще й тому, що його можна вносити разом із насінням, завдяки чому доза гумату калію може бути різко зменшена.
Дослідження складу гумату калію
Ми поставили задачу підібрати таке співвідношення компонентів, з яких готується гумат калію (для Степу України — безбаластний з леонардиту), щоб зберегти в них певний ступінь розчинних гумінових і фульвових кислот та надати рідкому добриву таку міцність, яка б спростила задачу посадки насіння.
Для цього з леонардиту готувалася рідина у співвідношеннях до суперфосфату: 1:1, 2:1, 3:1, 4:1 та 9:1. При цьому кількість аміачної води також варіювала. Виготовлені рідкі гумати калію порівнювалися з органно-мінеральними добривами з гною-сипця та суперфосфату зі співвідношенням 1:1 за вмістом гумінових і фульвових кислот, здатних розчинятися у різних розчинниках.
Таблиця 2. Вміст розчинних гумінових і фульвових кислот у гуматі калію при різних співвідношеннях леонардиту та суперфосфату
| Склад добрива | Співвідношення леонардиту та суперфосфату | Гумінові та фульвові кислоти, % | ||
|---|---|---|---|---|
| При 30-хвилинному кип'ятінні з 2-відсотковим KOH | При 10-денному відстоюванні з NaOH на холоді | При 10-денному відстоюванні з H₂O на холоді | ||
| Перегній 50 г, Pс 50 г | 1:1 | 0,30 | 0,030 | 0,020 |
| Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 15 мл | 1:1 | 1,0 | 0,045 | 0,015 |
| Леонардит 66 г, Pс 33 г, NH₄OH 15 мл | 2:1 | 4,5 | 0,050 | 0,020 |
| Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 15 мл | 3:1 | 5,0 | 0,100 | 0,020 |
| Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 15 мл | 4:1 | 10,0 | 0,100 | 0,025 |
| Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 15 мл | 9:1 | 30,1 | 0,100 | - |
З результатів аналізу, наведених у таблиці 2, видно, що зі збільшенням дози леонардиту збільшується як загальний вміст гумінових і фульвових кислот (при 30-хвилинному кип'ятінні з KOH), так і кількість водорозчинних форм, яка при гарячій екстракції зростає до певної межі. При гарячій водній екстракції виділилося однакову кількість водорозчинних гумінових кислот з рідини зі співвідношеннями 3:1, 4:1 та 9:1.
Таблиця 3. Вміст розчинних гумінових і фульвових кислот при обробці різною дозою аміачної води
| Склад добрива | Леонардит та суперфосфату | Гумінові та фульвові кислоти, % | ||
|---|---|---|---|---|
| При 30-хвилинному кип'ятінні з 2-відсотковим KOH | При 10-денному відстоюванні з NaOH на холоді | При 10-денному відстоюванні з H₂O на холоді | ||
| Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 15 мл | 1:1 | 1,0 | 0,045 | 0,015 |
| Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 20 мл | 1:1 | 1,0 | 0,050 | 0,015 |
| Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 30 мл | 1:1 | 2,2 | 0,045 | 0,015 |
| Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 40 мл | 1:1 | 4,5 | 0,045 | 0,012 |
| Леонардит 50 г, Pс 50 г, NH₄OH 50 мл | 1:1 | 5,0 | 0,047 | 0,015 |
| Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 10 мл | 3:1 | 5,0 | 0,100 | 0,020 |
| Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 15 мл | 3:1 | 6,0 | 0,100 | 0,020 |
| Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 25 мл | 3:1 | 8,0 | 0,100 | 0,020 |
| Леонардит 75 г, Pс 25 г, NH₄OH 30 мл | 3:1 | 13,0 | 0,100 | 0,020 |
| Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 10 мл | 4:1 | 10,0 | 0,100 | 0,025 |
| Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 15 мл | 4:1 | 11,2 | 0,100 | 0,025 |
| Леонардит 80 г, Pс 20 г, NH₄OH 20 мл | 4:1 | 15,0 | 0,100 | 0,025 |
| Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 10 мл | 9:1 | 30,0 | 0,100 | 0,015 |
| Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 15 мл | 9:1 | 30,0 | 0,100 | 0,015 |
| Леонардит 90 г, Pс 10 г, NH₄OH 20 мл | 9:1 | 30,0 | 0,100 | 0,015 |
Збільшення дози аміаку в досліджуваних рідинах веде до збільшення виходу гумінових кислот при співвідношеннях гумату до суперфосфату 1:1, 3:1 та 4:1. При співвідношенні 9:1 збільшення дози аміаку не викликало збільшення виходу гумінових кислот.
Мікровегетаційний досвід
У мікровегетаційному досвіді, поставленому в піщаній культурі на повній суміші Прянишникова, вивчався вплив рідкого гумату калію різного складу на ріст кореневої та надземної маси озимої пшениці. Було встановлено, що рідкий гумат калію, виготовлений зі співвідношенням до суперфосфату 9:1, має кращий вплив на ріст озимої пшениці, ніж гумат калію рідкий з іншими співвідношеннями. При порівнянні гуматів зі співвідношеннями 9:1 та 3:1 аналогічні результати отримані й у ґрунтовій культурі.
Таблиця 4. Вплив рідкого гумату калію на ріст кореневої та надземної маси озимої пшениці у початковий період її розвитку (фаза трьох листків)
| Варіанти досвіду | Корені | Стебла | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість у 100 рослин | Середня довжина головного кореня, см | Повітряно-суха вага 100 рослин, г | Кількість листків у 100 рослин | Середня висота рослин, см | Повітряно-суха вага 100 рослин, г | |
| Суміш Прянишникова (фон) | 650 | 11,7 | 19,4 | 320 | 17,8 | 34,0 |
| Фон + суперфосфат гранульований | 710 | 10,7 | 19,2 | 330 | 15,1 | 41,2 |
| Фон + гумат калію 9:1 | 750 | 11,0 | 31,9 | 440 | 15,0 | 46,8 |
| Фон + гумат калію 4:1 | 560 | 9,8 | 23,3 | 380 | 13,8 | 31,8 |
| Фон + гумат калію 3:1 | 630 | 11,6 | 14,8 | 370 | 12,7 | 38,5 |
| Фон + гумат калію 1:1 | 580 | 8,5 | 24,0 | 350 | 13,2 | 37,3 |
Примітка: Цифри 9:1, 4:1 тощо позначають співвідношення гумату калію до суперфосфату при обробці 25-відсотковою аміачною водою з розрахунку 15 мл.