Вплив фізіологічно активних форм гумінових і фульвових кислот на специфічну діяльність меристематичних клітин і ріст кукурузи

Вступ

Для розуміння природи стимулюючої дії гумінових і фульвових кислот важливо вивчити їхній вплив на різні фази росту рослин. Оскільки ключовим ростовим процесом є мітоз, пов’язаний із редуплікацією ДНК, це дослідження спрямоване на виявлення кореляції між впливом гумату на ріст рослин і його дією на поділ клітин, функціональний стан ядер та кількість ДНК у них.

Основою роботи стала гіпотеза Л.А. Христєвої, згідно з якою гумінові та фульвові кислоти в іонодисперсному стані посилюють окисно-відновні процеси, підвищують енергетичний потенціал рослини та прискорюють синтез АТФ. Це, у свою чергу, активізує утворення лабільних форм нуклеїнових кислот, що впливає на синтез білків і швидкість ростових процесів.

Методика досліджень

Досліди проводилися на паростках кукурузи у трикратній повторності. Насіння пророщували у чашках Петрі за температури 23–30°C. Після прокльовування їх пересаджували на розчини досліджуваних речовин та інгібіторів:

  • Стимулятори: гумат калію (3,1·10⁻⁵ М), АТФ (1,4·10⁻⁵ М).
  • Інгібітори:
    • Синтезу РНК: 8-азогуанін (10⁻³ М), РНК-аза (1 мг/мл).
    • Синтезу ДНК: ДНК-аза (1 мг/мл).
    • Синтезу білка: хлорамфенікол (0,0025%).
    • Синтезу АТФ: 2,4-динітрофенол (10⁻³ М).

Через 36 годин вимірювали довжину корінців і проводили цитологічні дослідження:

  • Визначали мітотичний індекс (число фаз мітозу на 1000 клітин).
  • Вимірювали об’єми ядер меристематичних клітин.
  • Кількість ДНК у ядрах визначали фотометричним методом.

Результати досліджень

Таблиця 1. Вплив речовин на ріст корінців та активність меристематичних клітин
Варіант Довжина корінців (см) Мітотичний індекс (‰) Об’єм ядер (ум. од.) ДНК на ядро (ум. од.)
Вода (контроль) 5.0 45.4 ± 4.9 2.88 0.310
Гумат калію 7.8 66.6 ± 4.6 4.49 0.324
АТФ 7.5 76.6 ± 6.2 5.47 0.327
8-азогуанін 2.7 18.1 ± 0.7 1.62 0.260
РНК-аза 2.4 9.7 ± 2.9 1.88 0.300
ДНК-аза 3.7 9.0 ± 2.7 1.69 0.275
Хлорамфенікол 2.6 12.5 ± 2.5 1.99 0.310
2,4-динітрофенол 2.1 2.1 ± 0.6 0.93 0.282

Ключові спостереження:

  1. Стимулятори (гумат калію, АТФ):
    • Збільшують довжину корінців, мітотичну активність та об’єм ядер.
    • Підвищують вміст ДНК у ядрах, що підтверджує їхню роль у активізації синтезу нуклеїнових кислот.
  2. Інгібітори:
    • 8-азогуанін і РНК-аза пригнічують ріст, знижують мітотичну активність і зменшують об’єм ядер.
    • ДНК-аза пригнічує синтез ДНК, що відображається на всіх досліджуваних показниках.
    • Хлорамфенікол блокує синтез білка, але не впливає на вміст ДНК.
    • 2,4-динітрофенол майже повністю зупиняє мітоз і різко знижує рівень ДНК.
  3. Зняття інгібуючої дії:
    • Пересадка паростків на розчини гумату калію або АТФ частково відновлює ріст і мітотичну активність.
    • Найбільший ефект відзначений для інгібіторів синтезу РНК і ДНК, слабкіше — для 2,4-динітрофенолу.

Висновки

  1. Гумінові кислоти та АТФ стимулюють мітотичну активність меристематичних клітин, збільшують об’єм ядер і вміст ДНК.
  2. Інгібітори синтезу РНК, ДНК і білка пригнічують ріст і поділ клітин. Їхня дія частково компенсується фізіологічно активними речовинами.
  3. 2,4-динітрофенол, який порушує синтез АТФ, має найсильнішу інгібуючу дію, яка слабо знімається гуміновими кислотами.

Заключення

Результати підтверджують гіпотезу про ключову роль гумінових кислот і АТФ у енергетичному забезпеченні клітин і активізації синтезу нуклеїнових кислот, що визначає їхній стимулюючий вплив на ріст рослин.

Написати відгук

Увага: HTML не підтримується. Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре