Вплив мікроелементів, введених до складу продуктів виробника мікродобрив Agro.Bio, та їх ефективність в Україні

Для вивчення можливості використання мікроелементів з метою підвищення ефективності добрив, що вносяться в рядки, були проведені наступні дослідження:

  1. Мікроелементи вводилися до складу препаратів у різних дозах.
  2. Мікроелементи вводилися до складу лінійки монокомплексних продуктів, з додаванням азоту та калію в окремих випадках. З цими добривами були закладені польові досліди з ярою та озимою пшеницею з урахуванням особливостей сортів.
  3. Мікроелементи вводилися до складу рідкого гумату калію, з яким були проведені вегетаційні досліди з озимою пшеницею.

Проведені спостереження показали, що мікроелементи (бор і марганець) на фоні гумату калію дають ефект, порівнянний з повноцінним мінеральним добривом (NPK).

Оптимізація доз мікроелементів

При вивченні доз і пропорцій мікроелементів при внесенні в рядки гумату калію було встановлено, що найбільш ефективною дозою бору і марганцю для ярої та озимої пшениці є доза сірчанокислого марганцю в кількості 5% від ваги суперфосфату.

Внесення в рядки гумату калію, збагаченого мікроелементами, сприяло кращому укоріненню рослин, що є важливим фактором в посушливих умовах Степу. Наприклад, у твердої ярої пшениці загальна кількість первинних і вторинних коренів на 100 рослин становила у варіанті з гуматом низької концентрації 730 штук, у варіанті з гуматом калію, збагаченим бором, - 1907 штук, з марганцем - 906 штук (дані лізиметричного досліду). Аналогічні результати були отримані і для м'якої ярої пшениці.

Вплив на надземну масу

Визначення загальної ваги надземної маси, проведене в різні фази росту і розвитку пшениці, показало позитивний вплив гумату калію, збагаченого бором і марганцем, протягом всієї вегетації рослин з посиленням ефекту до моменту дозрівання. Наприклад, у озимої пшениці в період виходу в трубку збагачення гумату калію бором збільшило загальну вагу надземної маси на 21,6% порівняно з контролем (з низькою концентрацією), марганцем - на 8,1%. У фазу воскової стиглості різниця становила 36,6% для бору і 33,3% для марганцю.

Вплив на формування зачатка колоса

Мікроелементи (бор і марганець), введені до складу препаратів Agro.Bio, позитивно вплинули на формування зачатка колоса ярої пшениці. Результати спостережень за ростом і диференціацією зачатка колоса наведені в таблиці нижче.

Таблиця 5. Вплив внесених бору і марганцю на розмір зачатка колоса ярої пшениці (довжина колоса, мм)

Вплив бору і марганцю на розмір зачатка колоса
Схема досліду Сорт №1 Сорт №2
Кількість листків при відборі проб Кількість листків при відборі проб
3 4 5 6 3 4 5 6
Гумат калію 0,163 3,700 9,400 0,230 0,295 2,300 7,700
Гумат + Бор «Agro.Bio» 0,145 3,000 12,500 0,265 0,310 2,500 9,600
Гумат + Mn «Agro.Bio» 0,176 2,700 11,500 0,193 0,345 2,700 9,900
NPK + гумат калію 0,236 4,400 20,500 0,260 0,422 2,500 9,200
NPK + Гумат + Бор «Agro.Bio» 0,306 4,400 23,000 0,230 0,468 2,800 9,900
NPK + Гумат + Mn «Agro.Bio» 0,270 6,000 24,300 0,215 0,530 2,900 10,500

Примітка: Гумат калію застосовувався в дозі 2 л/га P₂O₅ у всіх варіантах досліду.

У твердої ярої пшениці сорту №1 бор, введений до складу монокомплексного добрива, дещо затримав зростання зачатка колоса у фази 3-5 листків, але це позитивно вплинуло на формування більшої кількості колосків і квіток у колосі. У фазу 6 листків різниця в розмірах колоса між варіантом з низькою концентрацією гумату калію і збагаченим бором була значною, причому в варіанті з бором колос був значно більшим.

Марганець сприяв більш швидкому зростанню зачатка колоса в початковій фазі (початок кущіння) порівняно з низькою концентрацією гумату калію і збагаченим бором гуматом калію + B. Однак у фазу 5 листків зростання колоса під впливом марганцю дещо сповільнилося, поступившись варіантам з бором і низькою концентрацією гумату калію. У фазу 6 листків колос збільшився, але залишився меншим, ніж у варіанті з бором.

Спільне застосування збагаченого мікроелементами гумату калію з калійними та азотними добривами позитивно вплинуло на зростання зачатка колоса у всі фази росту твердої ярої пшениці сорту №1, причому марганець забезпечив кращий ріст порівняно з бором.

У м'якої ярої пшениці сорту №2 бор викликав швидке зростання зачатка колоса у всі фази, від початку кущіння до колосіння. Марганець дещо затримав зростання колоса на ранніх фазах, але стимулював його на наступних.

Вплив на структуру врожаю

Мікроелементи позитивно вплинули на ріст і диференціацію зачатка колоса, сприяючи більшому формуванню колосків і квіток, що збільшило густоту зерна в колосі. Наприклад, у озимої пшениці у варіанті з низькою концентрацією гумату калію на 100 колосків припадало 672 колоски і 1081 зерно, тоді як у варіанті з монокомплексом Гумат +B, збагаченим бором, - 882 колоски і 1245 зерен. Маса 100 зерен збільшилася з 31,6 г до 33,93 г, висота рослин - з 94,62 см до 102,3 см, а довжина колоса - з 4,9 см до 5,6 см.

Врожайність

Дані обліку врожайності зерна ярої та озимої пшениці показали, що вплив мікроелементів на структуру врожаю позначається на його величині. У ярої пшениці всі п'ять досліджуваних сортів позитивно відреагували на застосування монокомплексу Гумат + B, збагаченого бором, хоча і в різній мірі: сорт №1 - прибавка 23,9%, сорт №2 - 19,7%, сорт №3 - 8,6%, сорт №4 - 4,7%, сорт №5 - 1,8% (лабораторно-польовий дослід).

Таблиця 6. Вплив мікроелементів на врожайність зерна ярої пшениці (за даними дослідів в Херсонській області, середнє за 2 роки)

Вплив мікроелементів на врожайність ярої пшениці
Варіанти досліду Сорт №1 Сорт №2
Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю
ц/га % кг на 1 кг P₂O₅ ц/га % кг на 1 кг P₂O₅
Без добрив 8,3 8,0
Гумат калію низької концентрації 9,7 1,4 16,8 14,0 8,9 0,9 11,2 9,0
Монокомплекс Гумат + B 10,7 2,4 28,9 24,0 9,1 1,1 13,8 11,0
Монокомплекс Гумат + Mn 10,6 2,3 27,7 23,0 8,7 0,7 8,8 7,0

Примітка:

  • У 2013 р.: сорт №1 — P=2,4%, сорт №2 — P=2,9%.
  • У 2014 р.: сорт №1 — P=1,6%, сорт №2 — P=2,5%.
  • Гумат калію застосовувався в дозі 2 л/га P₂O₅.

Досліди з озимою пшеницею, проведені протягом 5 років, також підтвердили позитивну дію обох монокомплексів, бору і марганцю, на підвищення ефективності добрива і використання поживних речовин.

Таблиця 7. Вплив мікроелементів на підвищення ефективності гумату калію, що застосовується під озиму пшеницю

Вплив мікроелементів на ефективність гумату калію
Схема досліду Поле №1 (середнє за 2013-2014 рр.) Поле №2 (середнє за 2015-2016 рр.) Поле №3 (2016 р.)
Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю
ц/га % кг на 1 кг P₂O₅ ц/га % кг на 1 кг P₂O₅ ц/га % кг на 1 кг P₂O₅
Без добрив 31,7 14,6 16,0
Гумат калію низької концентрації 34,1 48,0 15,5 18,0 19,8 76,0
Монокомплекс Гумат + B 36,4 2,3 6,7 94,0 16,7 1,2 7,7 42,0 20,8 1,0 5,0 96,0
Монокомплекс Гумат + Mn 16,6 1,1 7,0 40,0 20,8 1,0 5,0 96,0

Примітка:

  • Поле №1: озима пшениця по пару (2013 р. — P=1,35%, 2014 р. — P=1,06%).
  • Поле №2 (2015-2016 рр.) і поле №3 (2016 р.): озима пшениця по стерньовому попереднику.
  • Досліди проводилися в одноразовій повторності з площею облікової ділянки 1 га.

Органо-мінеральні препарати з мікроелементами

Введення органічних добрив до складу препаратів підвищує їх ефективність. У ряді дослідів мікроелементи вводилися до органо-мінеральних добрив на основі гною і гумату. Дослідження, проведені в 2013-2015 рр. на трьох дослідних полях Херсонської області з ярою пшеницею, показали, що бор, введений до органо-мінеральних добрив на основі гною і гумату калію (1:1), підвищував врожайність зерна сорту №1 на 36,4%, сорту №2 - на 4,4% порівняно з низькою концентрацією гумату. Бор у складі монокомплексу на основі повного мінерального добрива (NPK) підвищував врожайність сорту №1 на 11,3%, сорту №2 - на 5,4%.

Таблиця 8. Вплив мікроелементів на підвищення ефективності органо-мінеральних добрив під озиму пшеницю

Вплив мікроелементів на ефективність органо-мінеральних добрив
Варіанти досліду Поле №2 (середнє за 2015-2016 рр.) Поле №3 (2016 р.)
Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю Врожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю
ц/га % кг на 1 кг P₂O₅ ц/га % кг на 1 кг P₂O₅
Без добрив 14,6 16,05
Гумат калію 16,0 28 21,85 116
Монокомплекс Гумат + B 17,8 1,8 11,2 64 24,93 3,08 14,0 117
Монокомплекс Гумат + Mn 17,7 1,7 10,6 62 23,90 2,05 13,8 157

Примітка:

  • Гумат калію застосовувався в співвідношенні 1:1 в дозі 2 л/га P₂O₅.
  • Досліди проводилися в одноразовій повторності з площею облікової ділянки 1 га по стерньовому попереднику.

Вплив мікроелементів на гумат

З метою підвищення ефективності гумату вивчено вплив мікроелементів на розчинність гумінових і фульвокислот, оскільки фізіологічно активними є тільки розчинні гумати. Мікроелементи вводили в гумат при різних співвідношеннях леонардиту, аміачної води і суперфосфату.

Таблиця 9. Вплив мікроелементів, введених до складу препаратів Agro.Bio, на вміст гумінових кислот (%)

Вплив мікроелементів на вміст гумінових кислот
Склад добрива Співвідношення леонардиту і суперфосфату У різних умовах вилучення
При кип'ятінні протягом 30 хв з 2% КОН При витримуванні протягом 10 діб з холодним NaOH При витримуванні протягом 10 діб з холодною H₂O
Леонардит 75 г, P₂O₅ 25 г, NH₄OH 25 мл 3:1 8,0 0,10 0,020
Леонардит 75 г, P₂O₅ 25 г, NH₄OH 25 мл + бор 1,25 г 3:1 10,0 0,12 0,020
Леонардит 75 г, P₂O₅ 25 г, NH₄OH 25 мл + MnSO₄ 1,25 г 3:1 10,0 0,12 0,020
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл 9:1 30,0 0,10 0,015
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + бор 1 г 9:1 30,0 0,12 0,025
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + бор 2 г 9:1 32,5 0,12 0,040
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + бор у розчині 2 г 9:1 30,0 0,12 0,025
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + MnSO₄ 1 г 9:1 32,0 0,12 0,020
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + MnSO₄ у розчині 1 г 9:1 25,0 0,12 0,020
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + MnSO₄ 2 г 9:1 22,2 0,12 0,020
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + MnSO₄ у розчині 2 г 9:1 22,2 0,12 0,020
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + KMnO₄ у розчині 0,1 г 9:1 22,5 0,10 0,025
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + KMnO₄ у розчині 0,2 г 9:1 25,0 0,10 0,025
Леонардит 90 г, P₂O₅ 10 г, NH₄OH 15 мл + KMnO₄ у розчині 0,25 г 9:1 20,0 0,10 0,030

Мікроелементи (бор і марганець) впливають на розчинність гумінових кислот. При співвідношенні 3:1 бор і сірчанокислий марганець збільшували кількість гумінових кислот. При співвідношенні 9:1 бор збільшував кількість розчинних гумінових кислот, і їх кількість зростала зі збільшенням дози бору. Сірчанокислий марганець показав кращий результат у нерозчиненому вигляді, але збільшення його дози знижувало вихід гумінових кислот. Перманганат калію (KMnO₄) знижував відсоток розчинних гумінових кислот у всіх варіантах.

Таблиця 10. Вплив мікроелементів, введених до складу препаратів на основі гною і гумату калію, на вміст гумінових кислот (%)

Вплив мікроелементів на вміст гумінових кислот у препаратах на основі гною і гумату
Схема досліду Співвідношення гною і гумату калію У різних умовах вилучення
При кип'ятінні протягом 30 хв з 2% КОН При витримуванні протягом 10 діб з холодною H₂O
Гній 50 г, гумат калію 50 г 1:1 0,3 0,030
Гній 50 г, гумат калію 50 г + MnSO₄ (5% від ваги гумату) 1:1 0,3 0,035
Гній 50 г, гумат калію 50 г + KMnO₄ (5% від ваги гумату) 1:1 0,4 0,045
Гній 50 г, гумат калію 50 г + бор (5% від ваги гумату) 1:1 0,5 0,045

Бор і марганець, введені в препарати фірми Agro.Bio на основі гною і гумату калію (1:1), позитивно вплинули на розчинність гумінових кислот. Найкращий ефект отримано при використанні бору. З препаратів марганцю найкращий результат показав перманганат калію.

Мікровегетаційні досліди з гуматом

Для оцінки доцільності проведення польових дослідів з гуматом, збагаченим мікроелементами, було проведено два попередні вегетаційні досліди.

Таблиця 11. Вплив різних доз мікроелементів на гумат на вагу кореневої та надземної маси озимої пшениці за даними мікровегетаційних дослідів у ґрунтовій культурі

Вплив мікроелементів на вагу кореневої та надземної маси озимої пшениці
Варіант Вага сухої на повітрі маси 10 рослин % до контролю
грами З них Коріння Стебла
Загальна вага, г Коріння, г Стебла, г
Мікровегетаційний дослід №1
Гумат калію 445 55 390 100 100
Гумат + Бор «Agro.Bio» (концентрація 10%) 762 103 659 187,2 168,9
Гумат + Бор «Agro.Bio» (концентрація 20%) 574 66 508 120,0 130,2
Гумат + Марганець «Agro.Bio» (концентрація 10%) 711 87 624 158,1 160,0
Гумат + Марганець «Agro.Bio» (концентрація 20%) 502 51 541 92,7 115,6
Гумат + Марганець + Калій «Agro.Bio» (концентрація 1%) 528 75 453 136,3 116,1
Гумат + Марганець + Калій «Agro.Bio» (концентрація 2%) 557 67 490 121,8 125,6
Мікровегетаційний дослід №2
Гумат калію 276 35 241 100 100
Гумат + Бор «Agro.Bio» (концентрація 10%) 293 34 259 97,1 107,4
Гумат + Марганець «Agro.Bio» (концентрація 10%) 252 35 217 100 90,0

Примітка: У всіх варіантах вирівняно по фосфору. Насіння оброблено рідким добривом.

У мікровегетаційному досліді №1 бор, введений у гумат калію, різко збільшив вагу кореневої маси. Марганець також сприяв збільшенню маси коренів, з оптимальною концентрацією 10% бору і сірчанокислого марганцю. Для марганцевокислого калію найкращий результат досягався при 1%. Надземна маса розвивалася інтенсивніше при 10% бору, 10% сірчанокислого марганцю і 2% марганцевокислого калію.

У мікровегетаційному досліді №2 значних відмінностей не спостерігалося, ймовірно, через ранній збір (фаза двох листків), коли добрива не встигли надати достатнього впливу.

Висновки

  1. Бор і марганець, введені до складу препаратів від Agro.Bio, значно підвищують їх ефективність (прибавка врожаю збільшується майже вдвічі).
  2. Гумат з мікроелементами і перегноєм підсилюють удобрювальну дію.
  3. Найкраще співвідношення леонардиту до суперфосфату для виходу гумінових кислот - 9:1. Мікроелементи ефективніші в нерозчиненому вигляді, а сірчанокислий марганець кращий за виходом гумінових кислот і вартістю.

Написати відгук

Увага: HTML не підтримується. Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре