Мультикомплекс гумат 10

Технологія застосування та норми внесення Мультикомплекс гумат 10

Мультикомплекс гумат +10 підходить як для внесення методом фертигації, в тому числі через системи крапельного зрошення, так і для внесення по- листу.

При внесенні через системи крапельного поливу рослини підживлюють відразу після пересадки, перед цвітінням і відразу після формування зав'язі. Особливо ефективні підживлення препаратом на високому агрофоні.

Тривало квітучі культури, такі, як томати, підгодовують додатково через 2 тижні до тих пір, поки триває цвітіння. Норма внесення 30-100 л препарату на гектар за вегетацію.

Оптимальний термін позакореневих підживлень картоплі - перед першим підгортанням, і на початку цвітіння рослини.

При проведенні позакореневих підживлень вносять на гектар 1-2 л препарату. Для зернових та технічних культур, картоплі і томатів препарат розчиняють в 300 л води. Для плодових - у 800-1000 л води.

Мультикомплекс гумат +10 може поєднуватися в бакових сумішах з карбамідом. Змішування з пестицидами вимагає попереднього тестування. Неприпустимо змішування препарату в одному баку з кальцієвими добривами і пестицидами, які мають у своєму складу мідь.

ВМІСТ РЕЧОВИН В ПРЕПАРАТІ Мультикомплекс гумат 10 у розчині – 1,1 г/см₃.

Переваги екологічно безпечного добрива Мультикомплекс гумат 10 перед іншими препаратами:

• сировина добрива на основі гумату калію з леонардіта (гумінові, фульвові кислоти з 10 макро- і мікроелементами);
• відсутні баластні солі (хлориди);
• елементи добрива мають хелатну форму;
• застосовувати складні добрива економічно вигідно (завдяки комплексній дії елементів: фосфору, калію, магнію, сірки, марганцю, бору, цинку, міді, молібдену, кобальту);
• 100 мікрон часточки добрива при використанні не забивають форсунки; не роблять корозійного впливу (в зрошувальній системі, в помпах подачі рідини);
• підвищує при використання ефективність мінеральних добрив і пестицидів;
• елементи добрива містить водорозчинні, рідкі, концентровані та 100% доступні сполуки для живлення (гумінові кислоти та речовини з стимуляторами росту).
• урожайність у рослин підвищується на 15 – 25 % та у овочевих культур до 40%;
• пришвидшує схожість, енергію проростання насіння, укорінення живців, розсади у рослин;
• прискорює ріст і розвитку рослин, збільшує період плодоношення, скорочення термінів дозрівання;
• засвоюється навіть при низьких температурах ґрунтового середовища;
• збільшується вміст вітамінів, цукрів у рослинах, в злакових культурах – відсоток клейковини, в олійних культурах – олійних речовин;
• стимулює діяльність мікробіологічного комплексу, що веде до збагачення ґрунту доступними елементами живлення;
• зменшує вмісту шкідливих речовин (нітратів) в органах рослин;
• збільшує стійкість рослин до несприятливих екологічних факторів;
• істотно знижує надходження важких металів і радіонуклідів до складу сільськогосподарських рослин;
• формує стійкість у рослин до захворювань (грибкових, вірусних, бактеріальних);
• підвищує морозостійкість;
• підвищення врожайності сільськогосподарської продукції.

Мультикомплекс гумат 10 природного походження є найефективнішим і економічно вигідним препаратом в сучасних умовах з леонардіта на основі гумінових та фульвових кислот з комплексом правильно підібраних макро- та мікроелементів (фосфору, калію, магнію, сірки, марганцю, бору, цинку, міді, молібдену, кобальту) в хелатній формі виробництва AGRO.BIO.

• покращує родючість ґрунту;
• активно бере участь у процесах фотосинтезу;
• стимулює процеси тургору в клітині (сприяє кращому надходженню речовин до органів рослин);
• регулює осмотичний тиск (проникність, водорегулювання), процеси дихання (покращує роботу продихових апаратів), синтезу вуглеводів;
• активізує роботу ферментів;
• сприяє росту і розвитку коренів, збільшує кущіння у рослин, розміри плодів, забезпечує стійкість до вилягання у злакових культур, сприяє потовщенню клітинних стінок, покращує смакові якості плодів, збільшує термін зберігання; підвищує вміст цукрів, вуглеводів (крохмалю), вітамінів (аскорбінової кислоти);
• збільшує цукристість у коренеплодів, накопичення жирів у насінні сільськогосподарських культур, крохмалистість у бульбах картоплі;
• підвищує врожайність, підсилює морозостійкість, зимостійкість, збільшує стійкість у рослин до захворювань (грибкових, вірусних), шкідників, стрес-факторів (засухи, зміни температурного режиму).

Фосфор (Р₂О₅ – 36,7 г/л) особливо важливий при дозріванні плодів у рослин та найбільше його потребують під час утворення зав’язі:

• бере участь у всіх процесах обміну речовин (фотосинтезі, прискорюється ріст органів (вегетативних та генеративних) і розвиток рослини (пришвидшується зростання)), диханні, при енергетичному обміні (пришвидшуються процеси розпаду білків та перехід їх у репродуктивні органи рослини);
• участь у створенні клітинних мембран, покращуються процеси водопоглинання (використання води рослиною зменшується);
• виступає складовою частиною фосфоровмісних органічних сполук (НК з білками, а саме нуклеопротеїдів та ін.), нуклеозидполіфосфатів (АТФ, АМФ, АДФ), коферментів – НАДФ та ін.;
• бере участь у передачі спадкових властивостей організму;
• стимулює інтенсивність цвітіння сільськогосподарських рослин (овочевих, плодово-ягідних, зернових);
• збільшує зимостійкість;
• підвищує якість та покращує врожайність навіть при нестачі води.

Сірка (SО₃ – 7,1 г/л) є складовою часиною білків, зокрема незамінним компонентом амінокислот (цистин, цистеїн, метіонін) та фітогормонів:

• бере участь у процесах обміну речовин (біосинтез білка, в окисно-відновних процесах, впливає на функціонування активності гідролітичних ферментів, на синтез вуглеводів, збільшує інтенсивність асиміляції);
• бере участь у проходженні поділу клітини рослинного організму;
• сприяє утворенню при перенесенні електронів залізосіркобілками хлорофілу під час фотосинтезу;
• позитивно впливає на утворення бульбочкових бактерій під час азотфіксації;
• сприяє формуванню молодих тканин листків, генеративних органів (зокрема насіння);
• входить до складу вітамінів (тіаніну, біотину, групи В);
• покращує живлення макро- та мікроелементами (азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, бором, міддю, цинком та молібденом);
• збільшує стійкість у рослин до шкідників, стрес-факторів (засухи, зміни температурного режиму) та впливає на урожай сільськогосподарських культур.

Магній (MgО – 1,72 г/л) є невід’ємним елементом при проходженні процесу фотосинтезу і потрібен для утворення структури молекули хлорофілу (магнію 10% від загальної кількості) та виступає важливим елементом живлення для рослини (особливо у молодих частинах) під час цвітіння, плодоношення та дозрівання насіння:

• акумулює енергію (є істотним компонентом листкової зеленої маси);
• прискорює ферментативні процеси, утворення вуглеводів;
• виступає складовою частиною рибосом, які беруть участь у процесі біосинтезу білків;
• прискорює ріст кореневої системи у рослин, пришвидшує засвоєння поживних речовин з ґрунту (зокрема азоту);
• каталізує синтез аденозинтрифосфатів з нуклеозиддифосфатів;
• має високу рухомість у органах сільськогосподарських культур (повторне використання елементу рослиною (з старих листків переходить – у в молоді, після цвітіння – в насіння);
• взаємодіє з такими елементами (калій, кальцій, натрій).

Марганець (Mn – 1,04 г/л):

• здатність рослиною швидко засвоюватися, переміщуватися по органам та регулювати надходження інших елементів;
• впливає на ростові процеси, змінення мікро-біологічної активності, вмісту органічної речовини у сільськогосподарських культурах;
• збільшує стійкість до несприятливих факторів;
• покращує плодоношення;
• бере активну участь у процесах:
• фотосинтезу (перенесення електронів – завдяки здатності зміни валентності, накопичення хлорофілу, утворення цукрів, вітамінів – аскорбінової кислоти);
• дихання (зниження транспірації та підвищення водорегулюючої здатності, переміщення фосфору з нижніх вегетативних органів на верхні репродуктивні органи);
• обміну речовин (обмін вуглеводів, біосинтез білків – амінокислот, поліпептидів, багато фракційних білків і ін.);
• в окислювально–відновлювальних реакціях, входить до складу 10 груп активних ферментів (аргінази, фосфотрансферази та ін.).

Бор (B – 0,93 г/л) особливо важливий у живленні, розмноженні рослин:

• бере участь у процесах обміну речовин (синтез вуглеводів, біосинтез білка – синтез нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), фотосинтез (активізує утворення хлорофілу, асиміляцію CO2,), фітогормонів, транспортування цукрів);
• виступає регулятором при використанні стимуляторів та інгібіторів для росту і розвитку сільськогосподарських культур;
• посилює утворення бульбочкових азотфіксуючих бактерій;
• активізує діяльність ферментів, проводить розподіл ростових речовин, аскорбінової речовини від листків, коренів до органів розмноження;
• бере участь в утворенні стінок клітини, структури тканин, в процесах ділення клітин;
• пришвидшує процеси цвітіння, утворення насіння, сприяє процесам запліднення і підвищує насіннєву продуктивність;
• формує стійкість у рослин до хвороб, але він не здатний перерозподілятися між органами в рослині.

Цинк (Zn – 1,04 г/л):

• впливає на окислювально-відновлювані процеси в рослинному організмі;
• бере участь у синтезі гормону росту (ауксину), в утворенні АТФ, хлорофілу, елементів мінерального живлення, в поділі клітин, формуванні мітохондрій;
• прискорює проходження біосинтезу білка (амінокислот);
• виступає компонентом 40 дихальних ферментів;
• збільшує вміст аскорбінової кислоти, сухої речовин;
• впливає на процеси (живлення, транспортування речовин), на проникність мембран;
• прискорює темпи росту і розвитку, посилює процеси в репродуктивних органах (під час запліднення);
• підвищує стійкість до захворювань, посухо-, жаро-, морозостійкість у рослин;
• сприяє засвоєнню міді, бору, зменшенню елементів у ґрунті – заліза, калію, марганцю, свинцю,кадмію та регулює обмін фосфору.

Мідь (Cu – 0,7 г/л) входить до складу ферментів (поліфенолоксидаза, пластоцианін, упероксиддисмудаза, цитохлоромоксидаза, діаміноксидаза) та комплексу сполук з органічними речовинами:

• виконують життєво важливі функції для обміну речовин (біосинтез білку, вуглеводів, метаболізм протеїнів клітинних стінок та ін.);
• підвищує інтенсивність проходження процесів фотосинтезу, дихання, функціонування провідної тканини (ксилеми);
• беруть участь у відновленні, фіксації азоту;
• впливає на формування ДНК, РНК, на ріст і розвиток органів рослин (репродуктивних);
• сприяє накопиченню поживних речовин (у зернових культурах – білка, у бульбах картоплі – крохмалю, у коренеплодах – цукру, у олійних – жирів, у плодово-ягідних – аскорбінової кислоти, цукрів);
• підвищує врожайність;
• підсилює морозостійкість, засухостійкість, а у злакових сприяє формуванню стійкості до вилягання, збільшує стійкість у рослин до стрес-факторів (засухи, зміни температурного режиму), захворювань (грибкових, вірусних).

Молібден (Mo – 0,46 г/л):

• відіграє значну роль в процесах росту, розвитку рослини є компонентом у складі багатьох ферментів, зокрема специфічного ферменту (нітратредуктази), що сприяє відновленню нітратів у сільськогосподарських культур;
• бере участь у ферментативних процесах при транспорті електронів, метаболізмі азоту (ферменти нітрогенази (мультіфермент), нітратредуктази);
• прискорює синтез білків, амінокислот, амідів;
• взаємодіє з елементами: калій, магній, фосфор, марганець, мідь, залізо, кобальт;
• збільшує кількість хлорофілу в листках та сприяє інтенсивності проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу вітамінів, нуклеїнових кислот;
• підвищує здатність азотфіксації бульбочковими бактеріями у бобових культур;
• покращує кальцієве живлення;
• сприяє підвищенню морозостійкості, посухостійкості;
• виконує захисну реакцію від токсичного впливу алюмінію.

Кобальт (Co – 0,35 г/л) є складовою частиною вітаміну В12:

• позитивно діє на формування азотофіксуючих бульбочкових бактерій у бобових культур;
• покращує ріст і розвиток рослин через взаємодію гормонів клітини при ауксиновому обміні;
• бере участь у окислювально-відновлювальних реакціях, фотосинтезі (підвищує кількість хлорофілу), синтезі нуклеїнових кислот, сприяє інтенсивності проходження процесів дихання, утворення у рослин вуглеводів, жирів, цукрів, вітамінів (аскорбінова кислота), активізує ферменти (зокрема нітратредуктазу);
• пришвидшує розвиток вегетативних органів;
• сприяє цвітінню (може накопичуватися в пилку);
• формує морозостійкість, жаростійкість (підвищує загальний вміст води);
• збільшує стійкість до стрес-факторів, хвороб, у злакових (стійкість до вилягання);
• підвищує врожайність;
• покращують якість вирощеної продукції;
• сприяє кращому засвоєнню з ґрунту азоту, калію, фосфору, магнію та обмежує надходження до органів сільськогосподарських рослин важких металів.